— Якщо хочеш, щоб я була ангелом, тоді організуй для мене рай!

У мене було все: будинок в Ніцці, "Феррарі" червоного кольору, кругленький рахунок в банку... Ну і навіщо задзвонив будильник?!!

Якщо теща побажала тобі щасливого дороги, то з хати краще не виходити.

— Сарочко, люба, якщо я помру — не сиди вдовою, виходь заміж. Будь щаслива. І нехай той чоловік правильно виховає наших дітей!

— Ой, як ти мене змучив, Рабиновичу! Нормальний суп! Не хочеш — не їж!

— Ти чого такий веселий?

— Мене тато побив!

— Ти що, садо-мазо?

— Та ні! Коли тато мене бив, я зачепив мамину вазу, і тепер мама поб'є тата!

Учора була дупа, сьогодні — також дупа, завтра вже точно буде дупа. Здається, ситуація стабілізується.

Іноді Ізя прокидається щасливим і веселим. А потім згадує, що одружений...

— Доню! Цей же хлопець косоокий, кульгавий і лисий, не виходь за нього!

— А мені красень і не потрібний!

— Та я не про те: пошкодуй його, йому й так від життя дісталось.

— Чому ви вдарили дружину молотком?

— Кожна людина – коваль свого щастя!

— Саr!! Саr!!! — радісно кричала ґава, випорожнившись на "Бентлі".