Кефірна здпіднімає настрій, якщо пакет кефіру розбавити буханцем хліба та палкою вареної ковбаси.

Якщо Ваше щастя не в грошах, то шліть їх мені...

— Ось одружуєшся, синку, тоді зрозумієш, що таке справжнє щастя.

— Так?

— Так, але буде вже пізно...

Алкоголь — це радість, узята в кредит в завтрашнього дня.

З віртуального листування молодого покоління:

— Вподобай мене!

— Навіщо?

— Ну, це так, наче ти мене віртуально поцілував!

— Вподобав. Щось відчуваєш?

— Ага, приємненько так.

— А щойно я тебе віртуально трахнув. Щось відчуваєш?

— Дурень! А якби я залетіла?

— Ти навіть уявити не можеш собі, як я за нею нудьгую. Мені боляче від того, що її нема поруч в ці довгі літні вечори. Моє серце крається від смутку, але водночас я щасливий, що в моєму житті є така щира, чиста любов!

— Семен, ти конкретно задовбав! От кінчиться твоя вахта — купиш собі горілки!

Теща проковтнула 50 копійок. Сущі копійки, але приємно!

Щасливий тато під пологовим будинком:

— Маринко, ну хто там? Хлопчик?

— Ні!

— А хто??

Олігарх скаржиться спецові по фен-шую.

— Начебто все правильно у мене: будинок на заході, золота копальня на сході, відпочиваю завжди на півдні, а щастя немає!

— Це все тому, що на півночі давно за вами в'язниця плаче.

Син простягає щоденник батькові. Там одні двійки. Батько дістав ремінь і як слід всипав нащадкові.

Після цього родина їде відпочивати, батько перевищує швидкість і його зупиняє даішник. Шарить по кишенях у пошуках ручки, але не знаходить її.

— Ваше щастя, — каже він, — що я не знайшов ручки, бо обов'язково виписав би вам штраф. У цей час із заднього сидіння машини встає покараний хлопчик і каже:

— От тобі, тату, ручка — подарунок до твого завтрашнього дня народження!