Приходить чукча до чукчі годинник лагодити. Бачить майстер — тарган дохлий в годиннику, і говорить:

— Неа... працювати не буде.

— Чому?

— Машиніст помер.

Прийшов чукча до чукчі. Бачить у нього на землі ведмежу шкуру і питає:

— Скільки ти зробив пострілів у ведмедя?

— Десять.

— А скільки попало.

— Жодного.

— А від чого ж він помер?!

— Від сміху...

Підозрюваний чукча — слідчому:

— Я невинний, я невинний!

— Усі так кажуть...

— Ось бачите, значить я правий!

Чоловік блукає пустелею три дні, потерпає від спраги, майже втратив усіляку надію. Раптом чує:

– Яах-ха! Яах-ха!

Підводить очі й спершу гадає, що це міраж: назустріч їде чукча на собачій упряжці. На подив нещасного сани зупиняються перед ним. Чоловік:

– Не знаю, як і чому ви тут, але слава богу! Я вже гадав, що не виберусь звідси живим. Я три дні блукаю пустелею.

Відсапуючись, чукча відповідає:

– Ну це ви, чоловіче, й скажете! Це ВИ заблукали?!

Одного разу в чукотському селі народився розумний хлопчик.

Його з ганьбою вигнали...

Так з'явилися японці.

Чукчі подарували трильяж. Він підходить до нього, побачив своє відображення, зашумів:

— Жінко, диви, брат приїхав!

Жінка підходить, себе побачила:

— Ага, і не один, а з чухрою.

Зустрілись гуцул і чукча. Чукча:

— Відгадаєш, скільки у мене оленів, обох віддам!

— Два.

— УУУХХХХ! Шаман!

— Сенсація: чукотські вчені відкрили...

— Не потрібно "відкрили", просто: сенсація — чукотські вчені.

Прийшла чукча до чукчі. Бачить у нього на землі ведмедячу шкуру і питає:

— Скільки ти зробив пострілів у ведмедя.

— Десять.

— А скільки попало.

— Жодного.

— А від чого ж він помер?

— Від сміху.