Анекдоти на тему "Чоловіки"

Мужик на "Запорожці" в'їжджає ззаду в "Мерс".

"А-а, помирати так з музикою", — думає, вискакує з машини, хапає лом і давай мочити "Мерс" як попало.

Двоє братків вистрибують з "Мерса" і тікають. Один іншому каже:

— А прикинь, що було б, якби ми в нього в'їхали!

Один священик заглянув якось у бар і був дуже розлючений, побачивши там чимало своїх парафіян. Він вишикував їх і організовано повів у церкву.

Потім він урочисто промовив:

— Хто хоче потрапити до раю, станьте ліворуч від мене.

Усі стали зліва, окрім одного чоловіка, який не хотів зрушити з місця.

Священик люто поглянув на нього й запитав:

— А ти що, не хочеш іти на небеса?

— Ні, — відповів чоловік.

— Ти хочеш сказати, що стоятимеш там і не бажаєш потрапити до раю після смерті?

— Звичайно, я хочу потрапити до раю після смерті. Але я думав, що ви йдете прямо зараз!

Приходить бізнесмен додому. Дружина:

— Вечеряти будеш?

— А що є?

— Ну, омари, ікра, вино бургундське...

— Боже, як картопельки відвареної хочеться, з оселедцем!

— А ти заробляй як всі мужики, і буде тобі картопля з оселедцем!

Кореспондент газети питає старого чоловіка:

– Ви тридцять років працювали пожежником, після пенсії рятували людей самі. Ви не боітеся за своє життя, адже Ви забігаєте у будинки, охоплені полум’ям, і виносите звідти людей?

– Ні, я абсолютно не боюся за своє життя. Я проживу ще довго.

– Чому Ви так у цьому впевнені?

– На мені висить кредит ще на 20 років.

— Ти мене любиш? — молода дружина ніжно запитує свого чоловіка, що копирсається виделкою в тарілці.

— Люба, — м’яко відповідає той, — ти повертаєшся до цього питання щоранку, хоча ми це з’ясували ще до одруження. Ти краще б хоч раз за весь медовий місяць спитала б мене, чи люблю я макарони.

Сидячи на задньому сидінні таксі, монашка зауважила, що водій поглядає на неї.

— Не хочу вас образити, — сказав він, — але я завжди мріяв поцілуватися з монашкою.

— Ну гаразд, — відповіла вона. — Але тільки, якщо ви — католик і не одружений.

Водій сказав, що так воно і є, і тоді монашка поцілувала його в губи довгим і пристрасним поцілунком. Чоловік прийшов в екстаз, але потім заплакав.

— У чому справа? — запитала монашка.

— Вибачте мене сестро, але я згрішив. Я збрехав Вам: я — одружений, і я — єврей.

— Та нічого страшного! Мене звуть Валєра, і я їду на маскарад...

Приїжджий чоловік на Дикому Заході заходить у салун, замовляє собі віскі з содовою, сидить п’є. Раптом з вулиці чути крики, постріли. Запитує в ковбоя за сусіднім столиком:

— Що це там таке?

— Та це Невловимий Джо бавиться, — ліниво відповідає той.

— А чому він Невловимий? Згуртуйтеся всі разом і зловіть.

— Та кому він нафіг потрібний?