Анекдоти на тему "Туристи"

— Де б ви порадили нам поставити намети? – питають туристи місцевого жителя.

— Внизу, на рівнині. Там вже стоїть близько десятка наметів.

— А які-небудь розваги у вашій окрузі є?

— Так, раз на тиждень я випускаю на рівнину свого бичка.

— Лікарю, боюся вам зізнатися...

— Не переймайтеся, нам, психологам, можна розказувати геть усе!

— Гаразд. Мене постійно не полишає враження, буцімто хтось незнайомий ходить за мною назирці.

— Думаю, ми зможемо вам зарадити. До речі, ким ви працюєте?

— Екскурсоводом у музеї.

Американський соціолог виконував дослідження на тему "Ставлення людей різних національностей до чужої власності". Науковець їздив містами світу, залишав посеред вокзальної зали валізу, ховався й відмічав час. І ось результати:

У Стокгольмі валізу ніхто не взяв.

У Лондоні валізу вкрали через пів години.

У Парижі — за двадцять хвилин.

У Римі — за десять.

У Токіо через п’ять хвилин валізу здали в бюро знахідок.

У Тель-Авіві через три хвилини приїхала поліція, оточила вокзал, перемістила валізу в броньований фургон і повезла за місто підривати.

В Одесі точного результату отримати не вийшло, бо поки дослідник дивився на валізу, в нього вкрали годинника.

Останнім у серії став експеримент у Багдаді: там разом із валізою викрали й самого американця.

Зустрічаються два кума. Один говорить:

— Ну що, як там у Африці, що бачив?

— Зебру.

— А яка вона?

— Бачив коня?

— Бачив.

— Така ж сама, тільки смугаста.

— А ще що бачив.

— Верблюда.

— А який він?

— Коня бачив?

— Бачив.

— Тільки з горбами.

— А ще що?

— Крокодила.

— А який він?

— Коня бачив?

— Бачив.

— Зовсім не такий!

Група туристів роз’їзджає в джипі. Їх зупиняє поліцейський і каже:

— Покажіть, будь ласка, документи.

Йому дають документи. Він подивився й каже:

— Тут написано: число місць 4+1, а вас у машині 16 чоловік!

— Ти що, здурів? Дивись, там із-заду на машині написано — 4х4!