Чоловік, що попав в рай, попросив у Бога, щоб той відпустив його на екскурсію в пекло. Бог не заперечив, а чоловік повернувся дуже задоволений, бо чорти його дуже гарно прийняли. Попросився ще раз — та ж історія. Ще кілька разів — супер... І тоді чоловік відпросився в Бога назавжди. Але коли прийшов в пекло, чорти вручили йому лопату, показали де знаходиться вугілля і куди його закидати, та й дали копняка під зад — йди, працюй. Чоловік каже — як же так, ви ж мене так гарно приймали? А ті — ти не плутай туризм з еміграцією!

Дід Панас емігрує в Австралію. На митниці його запитують:

— Наркотики везете?

— Та трошки є, тіко одна валіза.

— Як? — митник відкриває валізу і бачить там акуратно складені шматки сала.

— Ти що, діду, це ж не наркотик!

— Не знаю, але я від нього балдію...

Митник, заглядаючи у валізу пасажира з прибулого рейса:

— Отже, давайте визначимося, де тут ваші речі, а де мої.

— Докторе, може мені відпочити, розвіятися, з'їздити в Ліхтенштейн?

— Ви що, шановний! У вас же клаустрофобія, який Ліхтенштейн?!

— Мам, а чому наш тато рідко дома буває?

— Ну... Він же у нас це... мандрівник.

— А чому всі привозять з подорожей магнітики, а він наколки?

Летить зв’язка альпіністів донизу, а назустріч їм — інша.

— Хлопці, чого вниз летите?

— А нас подруга одна страхувала. А ви як це?

— А ми подрузі примус довірили...

Де б ви порадили нам поставити намети? — питають туристи місцевого жителя.

— Внизу, на рівнині. Там вже стоїть близько десятка наметів.

— А які-небудь розваги у вашій окрузі є?

— Так, раз на тиждень я випускаю на рівнину свого бичка.

Турист звертається до гіда в маленькому іспанському містечку:

— Що це? Всі мешканці так радіють, навколо сміх, усі обіймаються, вітають один одного, феєрверк, танці й це чудове іспанське вино! Як шкода, якесь свято, а я від’їжджаю! Може залишитись на пару днів?

— Ні-ні-ні, дуже вас прошу, не хвилюйтесь, вони вас проводжають. Просто ви останній московський турист!

— Завтра йдемо у похід.

— А теплі речі брати?

— Так, візьми шість пляшок!

Мати збирає сина в похід:

— Ось тобі рюкзак, я поклала хліба, масла і кілограм цвяхів.

— Навіщо?

— Ну як же... хліб намастиш маслом і з"їси...

— А цвяхи?

— Ну от же вони, я ж поклала!