Зима. Збори трудового колективу. Кворум 5%, інші хворіють.

Голова:

— А зараз Сидорчук відкриє секрет свого богатирського здоров'я.

Сидорчук:

— Так курити треба на сходах, а не на вулиці.

— Як охолодити гарячий чай?

— Треба включити компютер, зайти в інтернет, і бац – чай вже холодний.

Ідуть дві шпильки пустелею, одна іншій каже:

— Ну і спекотно!

— То розстебнись...

В дитячому садочку нарешті дали гарячу воду. Це не макарони, звичайно, але краще, ніж нічого.

Ось думаю, яким би було офігенне літо, якби у всіх пропав інтернет.

— Як я люблю теплого сонячного дня гуляти лісом з рушницею.

— Полювати на тварин?

— Ні, на гриби. Бувало, підійдеш тихенько до грибників і скажеш: "Ого, скільки ви грибів назбирали!"

Спекотний день. Сержант навчає солдатів багнетному бою. Вирішив додати їм бойового духу:

— Уявіть собі, що ці опудала — ваші вороги. Вони вбили ваших рідних і друзів, випили ваше пиво, вкрали ваші гроші.

Тут таки, лава солдатів рушила вперед із подвійною силою.

Один із бійців, вищиривши зуби й вирячивши очі, зупиняється біля сержанта й запитує:

— Сержанте, покажіть, хто з них випив моє пиво?!

Перед Новим роком на пошту надходить лист Діду Морозу від маленького хлопчика. Працівники пошти порадились і, позаяк доправляти того листа було нікуди, вирішили його прочитати.

"Здрастуй, Дідусю Морозе! Живу я бідно, тата з мамою не маю, сирота я. Живу з дідом Васею, у нього маленька пенсія, та й п’є він, а моє пальтечко стареньке — мале зовсім, черевики подерлись, а рукавички я загубив. На вулиці — зима. Мені холодно, вийти погуляти ні в чім. Ось я й вирішив написати тобі листа. Ти ж приносиш усім подарунки на Новий рік, то чи не міг би ти й мені надіслати в подарунок нове пальто, черевики й рукавички?"

Прочитали працівники пошти листа, поплакали й вирішили зібрати грошей і купити малому в подарунок на Новий рік усе, чого він просив.

Зібрали грошей, хто скільки дав. Купили пальто, черевики, а на рукавиці грошей не стало!

Завернули все це в пакета й віднесли малому, начебто від Діда Мороза, з почуттям глибокого задоволення.

За день на пошту надходить лист від малого — Діду Морозу, працівники відкривають і читають:

"Здрастуй, Дідусю Морозе! Спасибі тобі велике за подарунки, я такий радий! Усе нове, й тепле, й гарне! Пальто саме на мене, й черевики добрі, а рукавиці, мабуть, на пошті поцупили..."

— Офіціант, чому пельмені холодні?

— Так вони ж сибірські.

Зима. В тролейбусі наркоман відчиняє вікно. Вітер дме йому в обличчя.

Літня жінка обурюється:

— Зачиніть вікно! На вулиці холодно!

— Я тащусь з тебе, бабуся. Якщо я зачиню вікно, на вулиці що, тепліше стане?