Анекдоти на тему "Телефон"

В одеському автобусі їде жінка й розмовляє мобілою: "... І ти собі уявляєш, Софочко, захожу я до нашої спальні, а він із сусідкою там перекидаються на нашому ліжку. Ну я навшпиньки прокралася на кухню, взяла... Ой, Софочко, моя зупинка, я в шість із роботи поїду й дорозповім."

Шоста вечора. Та ж жінка сідає в автобус, а в автобусі всі ті ж обличчя сидять. Тут застрибає задиханий чоловік, ледь переводить подих: "Я не запізнився?" Дивиться на жінку й каже: "Ну, що втупилася? Дзвони Софочці."

Молодий батько в паніці дзвонить педіатру:

— Лікарю, що робити? Трирічна донька напилася зеленки!

— Так, а як дитина зараз виглядає, що робить?

— Що робить... Посміхається зеленими губами, висовує зелений язик крізь зелені зуби... Лікарю, що мені робити?!

У трубці сміх лікаря:

— Фотографуйте!

Сидять чоловіки в лазні. Дзвонить мобілка, один взяв трубку і відповідає:

— Так, люба, що ти хотіла? Шубу?! Звісно можна! Знаєш де гроші лежать. Ще чобітки? Та будь ласка! Сумочку? Та купуй!

Вимикає телефон і говорить:

— Пацани, чий телефон?

Фрази, за які ще років двадцять тому можна було потрапити в божевільню:

– Я буду в лісі, але ти мені зателефонуй.

– У мене вже рука замерзла з тобою розмовляти.

– Блін, не можу війти в пошту.

– Я тобі листа десять хвилин тому надіслав, ти отримав?

– Скинь мені фото на мило.

– Я другу світову за німців пройшов.

– Я не можу з тобою говорити, ти весь час зникаєш.

– Та там лише якихось двісті гігів.

Служба невідкладної психологічної допомоги. Глибока ніч. Спливає п’ята година телефонної консультації у зв’язку з родинними проблемами клієнта.

Консультант:

— Скажіть, а про самогубство ви ніколи не думали?

— Ні, що ви, боронь Боже!

— А ви подумайте, подумайте...