Анекдоти на тему "Тварини"

Зустрічаються два студенти. В одного під пахвою рулон брудних зім'ятих ватманських аркушів.

Інший його запитує:

— Куди це сміття тягнеш?

— Це не сміття, це курсовий проект. Іду преподу показувати.

— Так він тебе із цим пожене.

— Не думаю. Він сам учора сказав, що вже настав час здавати проект, а в мене на аркушах ще кінь не валявся. Зажадав, щоб до сьогоднішнього дня я ситуацію виправив.

— І як?

— Ну от, з іподрому йду...

Весняним лугом походжає здоровезний ведмідь: нюхає квіточки, слухає пташиний щебет... Культурно відпочиває, отже.

Раптом помічає десь удалині якусь білу цятку й починає за нею стежити. Та цятка, наближаючись, поволі перетворюється на білу кульку. Ведмідь і не помітив спершу, що та кулька — заєць насправді.

Підбігши до ведмедя, заєць гне пальці й починає верещати:

— Слиш ти, лох касалапий, асфабаді мнє дароґу, понял, казьол?

Ведмідь продовжує нерухомо стояти, байдуже дивлячись на зайця.

Заєць:

— Ти чьо, урод, нє слишиш? Я сказал, давай дарогу, єслі в морду нє хочєш!

Ведмідь ані руш.

Заєць продовжує свої наскоки:

— У тєбя чьо, уши гавном забіти? Єслі ти через 10 сєкунд нє сдвінєшся, я тє ачко разорву, понял, ти, підар ванючій? Раз... два... три...

Глухуватий ведмідь знуджено пирхає, повертається до зайця задом, вивалює на нього вміст свого кишківника й неквапом іде геть.

Минає хвилина, друга, вже й мухи злетілися...

Нарешті заєць спромагається висунути голову з цієї купи. Трохи прочистивши рота, він верещить услід ведмедю:

— Чьо, абасрался?

Вкрала якось лисиця y чоловіка цілий віз риби. Сидить, об'їдається. А з лісy виходить голодний вовк.

— Лисицю, дай рибки!

— Піди та сам налови, — відповідає лисиця.

— А як? У мене ж вyдочки немає, — каже вовк.

— У мене теж немає, — сказала лисиця, — а я хвіст в ополонку закинyла, ось на нього і наловила.

— О, дякую за ідею! — зрадів вовк, відірвав в лисиці хвіст і пішов на риболовлю...

У дядька Миколи був кнур. Захотів кнур якось свинку — хвіст трубою. Везти треба на сусідній хутір. Дружина Марія питає:

— А як кнура на побачення повезеш?

— Так у коляску мотоцикла посаджу й усе!

— У яку коляску — на переїзді копи і днюють і ночують!

— А, дурниця! Надягну на нього шолом, простирадлом замотаю — і не помітять!

Одягли кнуру шолом, запхали в коляску (важкий, сволота! ) і повезли до мадам.

Усе минулося якомога краще — і люди, й свині були дуже задоволені. Наступного ранку кнур знову не в гуморі, хвіст трубою. Дружина й каже:

— Ну що, Миколо, треба знову його везти!

Одягли шолом, замотали простирадлом, повезли. Знову все добре! І так весь тиждень. Господар із жінкою уже вимотані — натерпілися зі свинями!

Ранком чоловік просить дружину:

— Маріє, вийди на двір, що цей кровожер робить? Знову, мабуть, хвіст трубою?

Та пішла. Повертається.

— Ну що? Як хвіст?

— Колю, про хвіст не знаю... Але він вже вдягнув шолома й у колясці сидить!