— Нервові клітини не відновлюються.

— Немає в мене нервових клітин. Дві колишні дружини всі вигризли.

— Нервове захворювання вашої дружини не становить небезпеки. З таким неврозом люди живуть дуже довго.

— А я, лікарю, скільки протягну?

Все-таки жінки розумніші за чоловіків!

— Це чому ж?!

— А ти коли-небудь чув про жінку, яка вийшла заміж тільки тому, що у нього довгі ноги?

Приходить чоловік додому, сумний-сумний. Дружина запитує:

– Коханий, щось трапилося?

– Та так, нічого.

– Ні. Я ж бачу, ти чимось схвильований. Пам’ятай, ми з тобою – подружжя. Твої проблеми – це й мої проблеми.

– Ти впевнена?

– Звичайно, коханий. Ну, давай, я слухаю.

– Наша коханка вагітна, і я не знаю що робити.

Чоловік приходить додому добряче напідпитку.

— Чого так довго йшов? — питає дружина. — Дорога ж із роботи недовга.

— Недовга, — погоджується чоловік, — але яка ж вона широка!

Прибігає якось кум до кума з пустими відрами та й каже:

— Швидко, куме, дайте води набрати.

— Та бери.

Через 5 хвилин прибігає знову:

— Куме, дайте води дуже треба.

— Ну бери.

Прибігає кум третій раз:

— Куме, дайте води, ну вже останній раз...

— Та бери, мені не жалко, але скажи для чого тобі?

— Та там теща впала в криницю по шию в воді...

Кенгуру-тато:

— Дорога, а чи не завести нам ще одну дитину?

Кенгуру-мама:

— Ти забуваєш, що мати більше двох дітей нам просто не по кишені!

— Лікарю, ви кажете, що термін у мене 23 тижні. Ви упевнені?

— Так, я упевнений!

— Точно 23, а не 28?

— Ніяких сумнівів, 23 тижні.

— О, жах! Я не за того вийшла заміж!

Солдат підходить до командира:

— Мені у відпустку треба — дружина народити повинна...

Командир відпускає його; через тиждень солдат повертається.

— Ну, Петренко, хто родився — син чи дочка?

— Через дев'ять місяців довідаємося.

Мама годує доню обідом.

— Мамо, а чому у тата так мало волосся?

— Тому що він багато думає, донечко.

— А чому у тебе так багато?

— Мовчи і їж!!!