– Сину, коли ж ти двійку виправиш?

– Та ніяк учитель журналу в класі не залишає... От тільки залишить – так і виправлю.

— Чому ж ти, Петре, не вивчив урок?

— Підручника не було.

— А де ж твій підручник?

— Батько привезли на зиму сіно й привалили...

— Та коли ж ти все-таки підготуєш урок?

— Коли корова сіно з'їсть.

Чоловік повернувся з відрядження. Дружина:

— Ну як?

— Люба, ти в мене краща за всіх! А ти як?

— Не один ти так думаєш!

Батько наставляє сина перед виїздом на курорт:

— Ти ж, синку, там пильнуй. Дівчата зараз розбещені, хвороби різні мають. Будь обережним. Не дай Бог підхватиш якусь заразу. Приїдеш додому — заразиш жінку, невістка — мене, я — мамку. А ти ж нашу мамку знаєш — вимре все село...

Мати говорить маленькому сину:

— Якщо ти не їстимеш манну кашу, то я покличу Бабу-ягу.

— Мам, невже ти гадаєш, що Баба-яга буде їсти цю кашу?

Приходить мама додому, бачить: синок відкрив холодильник, дістав пачку з пельменями і так сирими та замороженими, їх і їсть.

— Синочок, ти хоча би відварив їх, чи що?!

Синочок (шугаючись):

— Хто обкурений?!

Чоловік і дружина сидять увечері на кухні і розмовляють:

— Наш сусід, виявляється, дуже розумна людина!

— Чому ти так вважаєш?

— Коли нашому синові на день народження подарували барабан, він єдиний здогадався запитати: "А ти знаєш, що у нього всередині?"

Дружина каже чоловікові-алкоголіку:

— Як ти дістав. Щовечора п'яний, грошей додому не приносиш. Ти сходив би на кладовище, подивився, скільки там людей твого віку померло від горілки.

На наступний день він пішов з ранку і повернувся під вечір п'яний.

— І де ти був?

— Обійшов все кладовище, читав написи на стрічках вінків: від тещі, від дружини, від сусідів, від друзів... а от від горілки ніхто не помер.

— Привіт любий! А де ти був?

— У сусідки.

— Дивно! Твоя футболка так пахне начебто ти бігав...

Дружина каже чоловікові:

— Яка прекрасна пара наші нові сусіди: він її весь час обіймає, цілує, говорить їй лагідні слова. Чому ж ти цього не робиш?

— А я тут при чому? Я її навіть не знаю.