Анекдоти на тему "Сусіди"

Поселилась жіночка в готель, приготувалась до сну, тільки лягла, очі закрила – аж тут хропіння з сусіднього номеру.

І подушкою накрилась, і музику ввімкнула – все одно хропе.

Вона давай гатити у стіну – але все марно. Вранці стукає в сусідній номер і каже сусідові:

– Та чи вам позакладало?! Чи ви не чули, як я вам стукала цілу ніч у стіну?

– Та жіночко, певно, що чув! Але вибачайте, що не прийшов, добряче втомився.

Повертається мужик додому.

Зустрічає сусіда.

— Здорово!

— Привіт!

— Ти знаєш, що у тебе дружина повія?

— Ну і що?

— Ти як йдеш — до неї коханці приходять!

— Ну і що? ..

— Цілий натовп йде!

— Ну і що?

— Так вони тут в чергу шикуються!

— Ну і що?

— Як що? Розлучайся!

— Ага, звичайно! Щоб потім, як всі — в черзі стояти?

Три мисливця:

— В мене така собака розумна: одного разу забув патрони, дав рушницю понюхати, то вона швидко з дому їх принесла!

— А я раз рушницю забув, так дав своїй чохол понюхати, то вона збігала та притягнула!

— То все дурня, ми раз на пікнік поїхали, а дружина ліфчик від купальнику забула, я її труси собаці понюхати дав, то вона сусіда за яйця приволокла!

В одеському автобусі їде жінка й розмовляє мобілою: "... І ти собі уявляєш, Софочко, захожу я до нашої спальні, а він із сусідкою там перекидаються на нашому ліжку. Ну я навшпиньки прокралася на кухню, взяла... Ой, Софочко, моя зупинка, я в шість із роботи поїду й дорозповім."

Шоста вечора. Та ж жінка сідає в автобус, а в автобусі всі ті ж обличчя сидять. Тут застрибає задиханий чоловік, ледь переводить подих: "Я не запізнився?" Дивиться на жінку й каже: "Ну, що втупилася? Дзвони Софочці."