Анекдоти на тему "Студенти"
Жіночий гуртожиток. Одна дівчина лагодиться на побачення. Дві інші їй допомагають.
Одна (з тих двох) каже:
— А може 50 грам? Для сміливості!
Інша, метикуючи:
— Чи таки 100 — для дурі?
Розмова у художньму ВУЗі:
— Пензлі взяв?
— Взяв.
— Фарби взяв?
— Взяв.
— Палітру взяв?
— Я взяв по 2 літри, по одному буде замало.
Іспит на юридичному факультеті. Екзаменатор:
— Відповідно до законодавства, нотаріально завірена копія має право оригіналу. Чи можете ви привести випадок, коли ця норма не діє?
— Ну наприклад, якщо йдеться про нотаріально завіреній копії стодолларової купюри.
Будь ласка, не виганяйте студентів з Гарварда. Дайте їм доучитися! А то вони потім Wіndоws роблять.
Викладач в інституті питає студентів:
— Яка жінка була першим льотчиком?
Голос з задньої парти:
— Баба Яга.
Абітурієнт приходить із першого іспиту, батьки кидаються до нього:
— Ну, як іспит?
— Нічого, тільки екзаменатор попався якийсь набожний, щораз, коли я щось казав, він піднімав очі до стелі й повторював: "Боже мій!".
— Кажуть, синок наших сусідів ледве закінчив медичний інститут.
— Неправда! Він гарно вчився. Бо чого б тоді його брали до аспірантури?
— Того й брали. Щоб людей не калічив!
Допоможу схуднути! Беру на себе ваші обіди й вечері. Студент Петренко.
Іде іспит на кшталт тесту з питаннями, на які треба відповідати "так" або "ні". Один зі студентів підкидає монетку й записує результати. Викладач собі й думає: "Ну, цей першим закінчить." Іспит закінчився, інші студенти вже написали й пішли, а цей усе сидить і монетку підкидає.
Викладачеві це набридло, він підходить і запитує:
— Ну що, відповів на питання?
— Так.
— А що ж тоді робиш?
— Перевіряю.
Лектор на лекції філософії:
— Досягнення мети завжди приємніше за володіння нею.
Обурений голос з аудиторії:
— А ви ніколи не пробували мокрої осінньої ночі в дощ наздоганяти останній автобус?