— Романтики складають казки, а циніки — анекдоти.

— А затяті циніки?

— Законопроекти.

— Коли в суперечці народжується істина?

— Коли в суперечку вступає начальник.

Я не злопам'ятний. Я просто злий, але пам'ять у мене слабка і я ніколи нічого не записую. Можу помститись, забути і ще раз помститись...

До генерального продюсера телеканалу підходить креативний продюсер і пропонує відзняти нове реаліті-шоу. Генеральний:

— А який у цьому шоу сенс?

Креативний:

— Жодного.

— А мораль у ньому хоч є?

— А то як же ж! Аморалі скільки завгодно.

— Починайте.

У тюрмі, в камері пронумерували анекдоти й розповідають їх так:

— 17!

Усі сміються.

— 43!

Усі сміються.

— 54-й!

Усі сміються, а один хлопець по підлозі від сміху качається, ніяк сміх погамувати не може. Нарешті він заспокоюється й каже:

— Чудовий анекдот! Відмінний! Уперше чую!

— Дрібниці життя мене не хвилюють.

— А ти спав в кімнаті з одним комаром?

— Хто знає, чому з’являється роса? — питає вчитель.

— Я знаю! — піднімається Іванко. — Земля крутиться так швидко, що аж пітніє.

Зустрілися два куми за чаркою оковитої та й філософствують. Один каже іншому:

– Куме, а що ви можете сказати про старість? Що то таке, на Вашу думку?

– Старість – це коли зі статевих органів залишилися одні очі, – подумавши, відповідає інший.

– Гм, ну а якщо якось оптимістичніше?

– Зате погляд твердий!

Оптиміст скаже, що пляшка повна наполовину, песиміст, що вона порожня наполовину, а реаліст піде в магазин за другою.

— Кажуть, що ви маєте дар пророцтва. Скажіть, як складеться моє життя з фінансової точки зору?

— О! До п’ятдесяти років ви потерпатимете від браку грошей.

— А потім?

— А потім — звикнете.