Анекдоти на тему "Рибалки"

Сидить рибалка з собакою біля ставка, рибу ловить. Аж тут – шубовсть – корова з води виринає:

— Мужик! Дай закурити!

Рибалка зніяковів зовсім, подає цигарку.

— Ну, й сірники давай!

Рибалка уже зовсім розгубився, дає сірники. Корова запалює, віддає все й пірнає назад. Рибалка, витріщивши очі, дивиться на собаку. А собака:

— Що, хазяїне, дивишся? Я й сам очманів!

Друг запитує друга:

— Що сталося з Петром? Чому він більше не ходить ловити рибу?

— Він одружився на тій дівчині, пригадуєш, яку він витяг із річки, коли вона потопала.

— Ага, ну а на риболовлю він чому не ходить?

— То він тепер води боїться!

Тихим туманним ранком виходить їжачок до річки. Раптом бачить — рибалка сидить із вудкою. Їжачок іде неквапно в його бік і бубонить собі під ніс:

— От зараз підійду до рибалки й скажу йому: привіт, рибалко, ну що, клює? А він мені скаже, ні, їжачку, не клює, але ти знаєш, їжачку, адже це й не має значення... й ми з ним поговоримо про риболовлю, про тишу й про загадковість всесвіту...

Ні! Ні! Я підійду й скажу: привіт, рибалко, як тобі цей чудовий ранок? І він мені скаже: так, їжачку, ранок і справді чудовий — і ми з ним будемо спозирати травинки й далекі дерева крізь цю чарівну ватність, дивитися, як поволі й без упину тече ріка й зітхати...

Ні, ні! Я скажу, привіт, рибалко! Ну й як тобі це життя? А він мені скаже: життя прекрасне й дивовижне, їжачку. І ми поговоримо трішечки про життя, про його загадки, й будемо дивитись на воду, розуміючи суть ріки...

С такими думками підходить їжачок до рибалки:

— Привіт, рибалко!

— Та іди ти нафіг, їжаку!

Їжачок, клацнувши пальцями:

— Теж варіант!