Анекдоти на тему "Ранок"

Один чоловік розповідає своєму товаришу:

– Уявляєш, нещодавно зі мною трапилась весела ситуація. Приходжу додому із забави захмелілий, заходжу додому, а у спальні дружина з іншим чоловіком! Я йому пику набив, спустив його зі сходів. А дружину з хати вигнав!

– Так що ж тут веселого? , – здивовано питає товариш.

– А те, що я вранці прокинувся у сусідській спальні! Виявляється, що вчора помилився квартирою, дружина була сусідова, і вранці вони мені повернули позичені гроші, про які я вже забув!

Казино. Під ранок до столу з рулеткою підходить шикарна дама:

— Хочу зіграти, але у мене є одна особливість — мені щастить коли я граю оголеною. Можна?

— Так, звичайно! Нашими правилами це не заборонено! — оживився круп'є.

Панночка роздягається і кидає кульку на рулетку...

— Урааа! Дорогенькі мої! — цілує круп'є, цілує інших гравців за столом, забирає фішки і йде геть.

— А що випало?

— Ой... А на що вона ставила?

— Учителю, дайте мені найвищу практику, що тільки може бути, — попросив учень.

— Добре, — відповів Учитель, — от тобі мантра: "тулум-кулум-бурум-тха", повторюй її вдень і вночі, вголос, коли самий, і подумки, коли навколо люди.

Учень практикувався два роки й нарешті спитав:

— Учителю, скільки ж іще мені повторювати цю мантру?

— Завтра на світанку приходь на гору складати іспит, — була відповідь.

Ледь узялося на світ, учень видерся на гору. Там на нього вже чекав Учитель.

— Я готовий до іспиту, Учителю.

— Добре, — сказав Учитель, — тоді стрибай зі скелі.

— Я ж розіб’юсь, — злякався учень.

— Як же ти можеш розбитися, якщо ти два роки поспіль повторював мантру? — заперечив Учитель.

Учень набрався духу, заплющив очі й стрибнув...

— Йооо... пе... ре... се... те... — пронеслося відлунням по ущелині й урешті решт почувся ляпанець тіла, що впало на камені.

Стежинкою Учитель спустився на дно ущелини й побачив закривавлену купу кісток і м’яса, змішаних із брудом. Він обережно згріб усе докупи, і щось нашіптуючи, воскресив учня. Перше, що побачив учень, розплющивши очі, були добрі очі Учителя.

— Не йо-пе-ре-се-те, — сказав Учитель, — а "тулум-кулум-бурум-тха".