— Друже, тебе вже виписали з психлікарні?

— Так, а що?

— Слава Богу, довго не тримали. Либонь, швидко вилікували.

— Та розумієш, за такого жалюгідного харчування довелося зізнатися, що я – не Наполеон.

— Сьогодні нап'юсь до смерті!

— Йдемо. Я хочу померти разом з тобою.

Зустрічаються два приятелі.

— Ну як вчора пройшло побачення?

— Та не дуже. У самий інтимний момент пішла носом кров.

— Тиск?

— Та ні. Чоловік з відрядження.

Чоловік — приятелеві:

— Учора знайшов другу половинку, всю ніч приміряв — не моя.

— Чому ти такий сумний і стурбований? — запитує чоловік знайомого.

— Та сьогодні на вокзалі зустрічав дружину з відрядження.

— Ну то це ж прекрасно!

— Так, але вона не приїхала.

— То ти хвилюєшся, що з нею щось сталося?

— Ні, боюся, що вона вдома ще з учорашнього дня...

Розмова двох приятелів:

— Не люблю пиво, від нього живіт росте. Горілка краща.

— А від горілки печінка сідає.

— Зате печінки не видно.

— Привіт! Як справи?

— Навіщо запитуєш? В одній країні живемо!

Зустрілися якось двоє старих приятелів. Один іншого питає:

— Ну як життя?

— Ой, ти знаєш, щось все так паскудно! Просто ніякого просвіту.

— Нічого, ти не переймайся — воно попустить. Знаєш, життя то така річ: смуга темна, смуга світла...

Зустрічаються за тиждень. Перший знову питає:

— Як ся маєш?

— А пригадуєш, ми ото минулого разу стрічалися? Так тоді у мене мабудь була світла смуга...

— Ні, куме, в наш час немє друзів! Уявіть собі, зустрів недавно хорошого знайомого і попросив позичити мені сто гривень. І що ж ви думаєте? Цей негідник мені відмовив!

— Куме! Відразу вас попереджаю: я також негідник.

— Алло?

— Привіт, це я. Стою тут недалеко від тебе. Гальма відмовили. До гаража треба дістатися. Ти не міг би...

— Не буду я тебе без гальм буксирувати, і не проси. Евакуатор тобі зараз викличу.

— Ні, ти не зрозумів. Це я тебе буксирувати буду, а ти гальмувати в разі чого.