Зустрічаються два студенти. В одного під пахвою рулон брудних зім'ятих ватманських аркушів.

Інший його запитує:

— Куди це сміття тягнеш?

— Це не сміття, це курсовий проект. Іду преподу показувати.

— Так він тебе із цим пожене.

— Не думаю. Він сам учора сказав, що вже настав час здавати проект, а в мене на аркушах ще кінь не валявся. Зажадав, щоб до сьогоднішнього дня я ситуацію виправив.

— І як?

— Ну от, з іподрому йду...

У моїй сумочці такий бардак, що чоловік від мене ховає там свою заначку!

Найстрашніша робота — це домогосподарка. Зарплати немає. Вихідних немає. Відпустки немає. Нічого немає! Робота не кінчається... А чоловік з гордістю завжди каже — а моя дружина не працює, вдома сидить.

В кабінет директора банку заходить прибиральниця.

— Дайте мені ключа від грошосховища, — каже вона.

— Ви з глузду з'їхали! Тільки я і мій заступник маємо право відкривати ці двері.

— Шкода, мені вже набридло кожного ранку колупатися шпилькою, щоб відкрити двері й навести там лад.

— А чому у твого кота кличка Тюбик?

— Ну, коли я його додому приніс, то довго думав як його назвати. А він такий прикольний, пухнастий! Я його тискав-тискав в руках, тискав-тискав... А він взяв і обісрався... Ось з тих пір його Тюбик і кличу.

Одного ледаря запитали:

— Чому ти рубаєш дрова сидячи?

— А я вже намагався лежачи — незручно.

Дзвінок на домашній:

— Ало, Васю, а ти де?

— Вчора пилососив у навушниках.

— Ну і як?

— Пилосос забув увімкнути.

— Давно помітив, що, перепрошую, в туалеті стільки розумних думок у голову лізе. Дивовижно!

— Нічого дивного! Просто стільки місця зразу звільняється.

Дві блондинки у душі:

— Передай мені, будь-ласка, шампунь.

— Так у тебе в руці ціла банка.

— Так це для сухого волосся, а я своє вже намочила...