Анекдоти на тему "Одеса"

Американський соціолог виконував дослідження на тему "Ставлення людей різних національностей до чужої власності". Науковець їздив містами світу, залишав посеред вокзальної зали валізу, ховався й відмічав час. І ось результати:

У Стокгольмі валізу ніхто не взяв.

У Лондоні валізу вкрали через пів години.

У Парижі — за двадцять хвилин.

У Римі — за десять.

У Токіо через п’ять хвилин валізу здали в бюро знахідок.

У Тель-Авіві через три хвилини приїхала поліція, оточила вокзал, перемістила валізу в броньований фургон і повезла за місто підривати.

В Одесі точного результату отримати не вийшло, бо поки дослідник дивився на валізу, в нього вкрали годинника.

Останнім у серії став експеримент у Багдаді: там разом із валізою викрали й самого американця.

Лаштується один одесит їхати в Італію. Йому кажуть, що мовляв у них там на базарі можна (й потрібно) торгуватись, ціну збивати... хоч удвічі.

Приїхавши до Італії, він пішов на базар, вибрав якусь абищицю, й запитує:

— Скільки?

Продавець:

— 1000 лір.

— 500!

— 800...

— 400!

— Ти звідки такий?!

— Я з Одеси!

— О! На знак дружби наших країн бери безплатно!

— Тоді давай дві!

Мужик в Одесі зупиняє тачку:

— Шеф, мені в ресторан на Дерибасівській!

— Сідай.

Проїжджають 10 метрів, таксі гальмує, відчиняє дверцята:

— Прошу, Дерибасівська!

Мужик в здивуванні: — Так що ж ти відразу не сказав?!

— А я думав ви з шиком хочете.