Анекдоти на тему "Одеса"

Одеський дворик. Моня повернувся з риболовлі й скаржиться дружині:

— Все, Цилю, шоб я ще хоч раз поїхав із Льовою й Ньомою на риболовлю... Та ні за що!

— А шо трапилось?

— Ти таки собі уявляєш, які жлоби! Приїхали на риболовлю й домовились — хто перший рибу зловить, той ставить пляшку, а хто другий — купує закуску, й шо ж ти думаєш? Дивлюся, в Льови поплавець на дно пішов, а він, жлоб, сидить і ніби нічого не бачить. За пару хвилин у Ньоми так потягло, що аж вудилище зігнулось... а він ні телень... от скупердяї!

— Моня, а в тебе самого хоч клювало? — поцікавитись жінка.

— Цилечко, рибка моя... та що ж тобі таки сказати... я взагалі без наживи закинув!

Бідна єврейська громада з Бердичева звертається до багатого торговця вугіллям із Одеси з проханням:

— Чи не могли б ви пожертвувати нам шість вагонів вугілля?

Торговець відповідає:

— Подарувати вугілля я вам не можу, але продати за півціни згоден.

Громада погоджується й замовляє три вагони. Через місяць, не отримавши ні оплати, ні додаткового замовлення, торговець надсилає нагадування.

Громада відповідає: "... А нагадування ваше нам незрозуміле. Ви запропонували шість вагонів за пів ціни, що відповідає трьом вагонам безплатно. Ці три вагони ми отримали, на три інших не претендуємо".

— Рабиновичу, ви чули, яка паніка була вчора на Нью-йоркській біржі?

— А шо там сталося?

— Долар упав.

— Ха! і це ви називаєте "паніка", й я вас слухаю? Та ви знаєте, яка паніка була торік на Привозі, коли в Міши Фрідмана впало з кишені відразу два долари?!

В одеській школі учні пишуть твір на тему "Якби я мав мільйон, на що б я його витратив?". Коли до кінця уроку залишається десять хвилин, Моня Рабинович підіймає руку. Вчителька запитує:

— Моню, що ти хочеш?

— Розо Марківно, а можна додати ще сто тисяч?