Моя сусідка-студентка наполегливо стукає в двері і я відкриваю.

— Привіт! Я хочу веселиться, пити і кохатися всю ніч! Ти вільний сьогодні?

— Звичайно так!

— Подивишся за моїм псом?

— Таню, я більше не можу, вже 3 година ночі! Давай спати!

— Встигнеш, давай ще одну.

— Таню, ми ж домовлялися — десять.

— Де десять — там і одинадцять, і дванадцять.

— Але я дійсно вже не можу!!!

— Можу — не можу... До весілля треба було казати "не можу". Залазь!

— Тань, домовилися — одну і все.

— Ну добре, добре. Наклеїмо ще одну шпалеру і спати.

Єдина річ, з якою я завжди поступаю за принципом "Навіщо відкладати на завтра, якщо можна зробити сьогодні", — це сон.

Дочка прокидається о 2 годині ночі:

— Мама, розкажи мені казку!

— Спи, тато вранці прийде, розкаже нам обом...

Якщо зранку у жінки пом'ятий вигляд, значить, всю ніч її гладили.

Дівчина вночі йде підземним переходом. Дивиться, а на зустріч їй іде великий мужик з широко розведеними руками. Дівчина з відчаю хапає цеглу і кидає в мужика. Лунає дзвін скла і моторошний крик:

— Чорти б тебе забрали! Третє скло до будинку донести не можу!

Служба невідкладної психологічної допомоги. Глибока ніч. Спливає п’ята година телефонної консультації у зв’язку з родинними проблемами клієнта.

Консультант:

— Скажіть, а про самогубство ви ніколи не думали?

— Ні, що ви, боронь Боже!

— А ви подумайте, подумайте...

Ось спиш ти в своєму ліжку, хропеш, слиниш подушку, пердиш.

А хтось вважає тебе своєю мрією...

Жінка будить чоловіка:

— Що трапилось? Чому ти так кричиш?

— Мені наснилося, що Маруся потонула.

— Що ще за Маруся?

— Та ти її не знаєш, я з нею уві сні зустрівся.

Батько сварить Вовочку:

— Та я в твоєму віці, дармоїде ти такий, ночами вагони розвантажував! Доки не піймали...