Анекдоти на тему "Музика"

Поселилась жіночка в готель, приготувалась до сну, тільки лягла, очі закрила – аж тут хропіння з сусіднього номеру.

І подушкою накрилась, і музику ввімкнула – все одно хропе.

Вона давай гатити у стіну – але все марно. Вранці стукає в сусідній номер і каже сусідові:

– Та чи вам позакладало?! Чи ви не чули, як я вам стукала цілу ніч у стіну?

– Та жіночко, певно, що чув! Але вибачайте, що не прийшов, добряче втомився.

Радіоведучий:

— А зараз для селян музична програма "За вашими листами".

Потім клац, шипіння й чути голоси:

— Миколо, заграй...

— Та не хочу!

— Ну, Миколо, та ж заграй...

— Не буду!

Так триває кілька хвилин, а потім ведучий каже:

— Ви слухали "Капризи" Миколи Паганіні.

— Чого ти мучишся, — заспокоює студента-композитора перед іспитом за фахом його однокурсник. — Візьми прелюдію свого педагога, перепиши її навпаки — з кінця до початку — і готово!

— Пробував, — зітхає студент, — вальс Шуберта виходить...

— Абраме Мойсеєвичу, я хотів би навчатися у вас музиці.

— Як, вибачте, ваше прізвище?

— Іваненко.

— Але, молодиче, у вас же зовсім немає хисту!

— Але я дуже хочу!

— А як, вибачте, вас звати?

— Іван.

— Але ж ви розумієте, що вам це не до снаги.

— Але це мрія мого батька...

— А як ваше по-батькові?

— Ааронович...

— Ну ви ж бачите, як глибоко буває закопаний талант!