Оголошення:

Охочим вивчати англійську мову у досвідченого викладача за помірну плату поступлюсь місцем у 10-Б класі.

— Дівчино, ваша усмішка подібна до сяйва Північної зірки!

— Не зрозуміла.

— Ніштяк у тебе фейс, чувіха.

— Це так мило!

— Рівень інтелектуального розвитку людини можна дуже легко визначити за її питаннями...

— Чо?!

— Куме, а чого це москалі так люблять в шахи грати?

— Так у них що не слово, то мат!

— Він незле розмовляє іспанською, тільки вимова якась натужна.

— Так у нього підручник в туалеті три роки лежав.

Повертається син зі школи. Батько відкриває його щоденник і бачить: математика — "незадовільно", українська мова — "незадовільно", фізкультура — "незадовільно", співи — "відмінно". Батько хапається за пасок.

— Ну й негідник! Так ти ще й співаєш!

Бісить, коли кажуть, що ти не вмієш формулювати свої думки, хоча ти дуже навіть ну це ніби так.

Блондинка запитує програміста:

— І що робити із цією програмою?

— Установи й крякни.

— Установила й крякнула — нічого не працює.

— Ти як крякнула?

— Як качечка...

Поїхали два українці на заробітки у Францію. Пішли в кафе обідати. Один другому каже:

— Куме, як ми будемо замовляти? .. Мови не знаємо...

— Ти не переживай, я вже тут раз був. Французька мова дуже легка, додаємо до слова часточку "Ля -", а все решту те саме.

Замовили вони два ля-борща, два ля-салати, дві ля-кортоплі-фрі. Їм все принесли, вони наїлися. І йдуть до офіціанта розраховуватися.

І знову один другому каже:

— Ну ти, куме, молодець, якби не ти, лишилися би ми голодні. Я б в житті не додумався...

А офіціант дивиться на них і каже:

— Їли би ви ля-гівно, якби я не зі Львова був...

Програміста запитують:

— Як ви спромоглися так швидко вивчити англійську мову?!

— Та то такий дріб’язок. Вони там майже всі слова з С++ узяли.