Анекдоти на тему "Мови"
Оголошення:
Охочим вивчати англійську мову у досвідченого викладача за помірну плату поступлюсь місцем у 10-Б класі.
— Дівчино, ваша усмішка подібна до сяйва Північної зірки!
— Не зрозуміла.
— Ніштяк у тебе фейс, чувіха.
— Це так мило!
— Рівень інтелектуального розвитку людини можна дуже легко визначити за її питаннями...
— Чо?!
— Куме, а чого це москалі так люблять в шахи грати?
— Так у них що не слово, то мат!
— Він незле розмовляє іспанською, тільки вимова якась натужна.
— Так у нього підручник в туалеті три роки лежав.
Повертається син зі школи. Батько відкриває його щоденник і бачить: математика — "незадовільно", українська мова — "незадовільно", фізкультура — "незадовільно", співи — "відмінно". Батько хапається за пасок.
— Ну й негідник! Так ти ще й співаєш!
Бісить, коли кажуть, що ти не вмієш формулювати свої думки, хоча ти дуже навіть ну це ніби так.
Блондинка запитує програміста:
— І що робити із цією програмою?
— Установи й крякни.
— Установила й крякнула — нічого не працює.
— Ти як крякнула?
— Як качечка...
Поїхали два українці на заробітки у Францію. Пішли в кафе обідати. Один другому каже:
— Куме, як ми будемо замовляти? .. Мови не знаємо...
— Ти не переживай, я вже тут раз був. Французька мова дуже легка, додаємо до слова часточку "Ля -", а все решту те саме.
Замовили вони два ля-борща, два ля-салати, дві ля-кортоплі-фрі. Їм все принесли, вони наїлися. І йдуть до офіціанта розраховуватися.
І знову один другому каже:
— Ну ти, куме, молодець, якби не ти, лишилися би ми голодні. Я б в житті не додумався...
А офіціант дивиться на них і каже:
— Їли би ви ля-гівно, якби я не зі Львова був...
Програміста запитують:
— Як ви спромоглися так швидко вивчити англійську мову?!
— Та то такий дріб’язок. Вони там майже всі слова з С++ узяли.