Знання асемблера не звільняє від пересічності...

Прийшов додому втомлений програмер:

— Gооd еvеnіng dеаr, І'm nоw lоggеd іn.

— Ти купив хліб?

— Ваd соmmаnd оr fіlеnаmе.

— Дай мені свою кредитку, я схожу в магазин.

— Shаrіng Vіоlаtіоn. Ассеss dеnіеd.

— У тебе дах поїхав від твоїх комп'ютерів чи ти просто знущаєшся?

— Тоо mаny раrаmеtеrs.

— Дарма я з тобою одружилася!

— Dаtа tyре mіsmаtсh.

— Коли ти вже порозумнішаєш?

— Раgе nоt fоund...

Приходить програміст до піаніста — поглянути на новий рояль. Довго ходить довкола, гмикає, потім заявляє:

— Клава незручна — всього 84 клавіші, половина функціональних, жодна не підписана. Хоча... шифт натискати ногою — оригінально.

— Комп — це зло!

— Ага!

— Зараз вимкну, а то нічого не встигаю зробити.

— Я вчора вимкнув і з’явилось два нових зла — холодильник і телевізор.

— Хто знає, що буде після смерті?!

— Перегляд статистики проходження, отримання нагород, головне меню.

Чоловік-комп’ютерник повертається додому о п’ятій ранку. Його зустрічає дружина:

— А що це від тебе чужими комп’ютерами пахне?

— Бачиш на моніторі ці сліди від черевиків?

— Так.

— Хтось намагався увійти в інтернет...

Офіс. Десята вечора. Двоє замучених бухгалтерів готують річний звіт. Один відривається від монітора і запитує в іншого:

— Послухай, а скільки місяців в році?

— Якщо без ПДВ, то 10.

Із проповіді в церкві:

— Не тільки комп’ютер чіпляє віруси в окаянних тенетах Інтернету. Але також і душа людська мотлох заносить із побуту неправедного й пробування безтолкового. А тому, як і машині бездушній потрібний антивірус, так і душі людській потрібне очищення в церкві.

— Батюшко! А якщо вірус операційну систему зламав?

— І те не страшно, якщо зламав. Церква уже не одну душевну систему перевстановила. Ібо Бог милостивий, він свою операційку всім безплатно при народженні встановлює й за покаяння до притаманних налаштувань скидає.

Сімейне життя — це коли ти намагаєшся напоїти жінку не для того, щоб затягнути її в ліжко, а щоб спокійно пограти на комп'ютері.