Весняним лугом походжає здоровезний ведмідь: нюхає квіточки, слухає пташиний щебет... Культурно відпочиває, отже.

Раптом помічає десь удалині якусь білу цятку й починає за нею стежити. Та цятка, наближаючись, поволі перетворюється на білу кульку. Ведмідь і не помітив спершу, що та кулька — заєць насправді.

Підбігши до ведмедя, заєць гне пальці й починає верещати:

— Слиш ти, лох касалапий, асфабаді мнє дароґу, понял, казьол?

Ведмідь продовжує нерухомо стояти, байдуже дивлячись на зайця.

Заєць:

— Ти чьо, урод, нє слишиш? Я сказал, давай дарогу, єслі в морду нє хочєш!

Ведмідь ані руш.

Заєць продовжує свої наскоки:

— У тєбя чьо, уши гавном забіти? Єслі ти через 10 сєкунд нє сдвінєшся, я тє ачко разорву, понял, ти, підар ванючій? Раз... два... три...

Глухуватий ведмідь знуджено пирхає, повертається до зайця задом, вивалює на нього вміст свого кишківника й неквапом іде геть.

Минає хвилина, друга, вже й мухи злетілися...

Нарешті заєць спромагається висунути голову з цієї купи. Трохи прочистивши рота, він верещить услід ведмедю:

— Чьо, абасрался?

Ювілей — це коли багато квітів, але ти ще живий!

Маленька дівчинка вийшла до гостей із дитячої кімнати, тримаючи в руках аркушик із калякою-малякою, і питає одного з гостей:

— Що це таке?

— Конячка?

До іншого гостя:

— Що це таке?

— Мм... Квіточка? Ось пелюстки в неї, а ось стебло... Ні?

Дівчинка, до третього гостя:

— Що це таке?

Гість:

— Мені, Оленочко, видається, що це метелик. Тільки що ж це в нього одне крильце таке криве?

Дитина підходить до четвертого, п’ятого... Нарешті, всі опитані. Дівчинка озирає гостей поглядом, піднімає аркушик вище й холодно повідомляє:

— Придурки. Це тест Роршаха!

Чоловік купує квіти:

— Дайте мені сто одну троянду для моєї дружини.

Продавщиця в жаху:

— Господи, що ж Ви такого натворили?!

Дівчина в магазині вибирає мобільник:

"Цей зручний, і камера гарна, і процесор потужний, і пам'яті досить, але коштує дорогувато... А тут слабший акумулятор, але пам'яті більше, та і ціна менша... А у цього... Ой! Беру! Тут така гарнюня квіточка на корпусі намальована!"

Чоловік заходить до квіткового магазину:

— Підберіть мені, будь ласка, півтори сотні троянд для моєї дружини.

Продавщиця з жахом:

— Господи, що ви такого накоїли?!

— Коханий, ти б мені хоч квітів купив, чи що !

— Та навіщо, люба, ти ж ніби ще жива?

Подруга нареченої на весіллі спіймала такий букет, що венерологи просто ахнули!

— Кохана, ти прекрасна, як ці квіти!

— А я думала, я прекрасна, як золотий браслет.

— Ні. Ти прекрасна, як ці квіти.

— Дівчата! Я такого галантного кавалера знайшла, кожен день мені по сто троянд дарує, вже вся моя кімната заставлена трояндами!

— Ух ти! А хто він такий?

— Та це Сашко з п'ятого під'їзду.

— Тьфу! я його знаю, він на кладовищі сторожем працює...