— Ти неправильно чистиш зуби. Треба зліва направо, зверху вниз...

— А не один дідько, як чистити один-єдиний зуб?

Стоматолог пацієнтові:

— Зуб я вам видалив, дві години не їжте.

— Та я після ваших цін на зуби два місяця жерти не буду!

З поліційного протоколу: "Підозрюваному були надані неспростовні докази злочину, внаслідок чого в нього від хвилювання пішла носом кров, випало чотири зуби й тріснуло два ребра..."

Урок у школі. Молода вчителька:

— Діти, якщо ви скажете, яка з частин мого тіла вам найбільше подобається, я зможу для вас передбачити, ким ви станете, коли виростете. От тобі, Гришо, що в мені найбільш подобається?

— Мені понад усе подобається ваше волосся.

— От, значить, ти будеш перукарем. А тобі, Сергійку?

— А мені ваша шкіра. Вона така ніжна й шовковиста.

— Так, а ти в нас, мабуть, будеш косметологом. Ну а тобі, Петю, що?

— А я у захваті від ваших зубів!

— Ну, з тобою також зрозуміло: ти майбутній стоматолог. А тобі, Вовочко?

— Марія Іванівна, я вже зрозумів... Я буду дояркою.

Стоматолог виходить з кабінету, де залишився пацієнт, і нервово ходить з одного боку в інший, тереблячи підборіддя. Медсестра:

— Що сталося? Складний випадок?

— Важкий! У клієнта повно грошей, а зуби всі здорові...

— Лікарю, ви вирвали мені не того зуба!

— Вибачайте, але іншого у вас не було.

— Абраме, чому ти плачеш?

— Був у зубного. Рвав зуби.

— Ай, сердега. І скільки ж він вирвав?

— Двісті баксів.

Син каже татові:

— Тату, в Івася двадцять вісім зубів, а в мене лише двадцять два!

Батько, читаючи книжку, відповідає:

— Ой, діти, дайте мені спокій! Поділіться самі!

— Петько, а коли закічаться патрони, що робитимеш?

— Зубами їх буду, Василю Івановичу!

— І ти думаєш, що твої зуби влізуть в автомат?

— Любить — не любить, любить — не любить, любить — не любить?

— Лікарю, залиште в спокої мої зуби!!!