У сільській хаті вночі лунає стук у вікно.

— Дрова потрібні?

— Ні.

Вранці прокидаються — в дворі дров немає.

Рабинович їде на заробітки й приходить до синагоги:

— Ребе, я тут накопичив невеличку суму — п’ятдесят тисяч доларів. Поклав би їх на депозит, але банк може збанкрутувати. Залишати вдома страшно: квартиру можуть пограбувати. То чи можна я вам їх віддам на зберігання?

— Так, можна. Я й свідків покличу... Мойшо, Хаїме, Ізю! Будете свідками. Цей поважний чоловік залишає мені гроші на зберігання. Я при вас їх перераховую й кладу до сейфа. Рабиновичу! Їдьте з богом і не хвилюйтесь!

За рік Рабинович повертається, приходить до синагоги:

— Ребе, я хотів би забрати свої гроші.

— Які гроші?

— Ну ті п’ятдесят тисяч, які я вам залишав рік тому на зберігання.

— Ви мені? Ви нічого не плутаєте?

— Та ні, ось же свідки...

— Мойшо, Хаїме, Ізю! Цей чоловік каже, що він мені залишав якісь гроші на зберігання!

— Та нічого він не залишав! Це пройдисвіт, і ми його вперше бачимо!

Рабинович розуміє, що його жорстоко обманули, й іде геть. Раптом рабин його окликає:

— Заберіть ваші гроші. От п’ятдесят тисяч, от відсотки, що набігли за рік...

— Ребе, дякую! Але навіщо тоді був цей спектакль?

— Це щоб ви побачили, з якими покидьками мені доводиться працювати!

— Що це за інтер'єр ?! Хіба це шпалери? О боже, де ви взяли ці лампи? А меблі! Я в шоці!

— Ти не в шоці. Ти в тюрмі!

Якщо у вас раптом почали зникати гроші — то або їх хтось краде, або ви одружились.

Брутальний міліціонер з Хмельницького здійснив злочинцю 12 попереджувальних пострілів в голову.

Одна подруга розповідає іншій:

— Сиджу вдома, раптом — дзвінок у двері. Відкриваю — стоїть симпатичний молодий чоловік, питає, чи вдома чоловік. Я відповідаю, що ні. Тоді він входить, штовхає мене на диван і...

— Нічого собі!

— І не кажи! Я досі не можу зрозуміти, що він хотів від мого чоловіка?

Один мужик ростив кавуни. І ось вони стали достигати. Але тут він помітив, що хтось ночами краде у нього стиглі кавуни. Він перепробував всі способи, щоб відлякати злодіїв, але нічого не допомагало. Тоді він вбив в центрі кавунового баштану кілок і до нього прибив табличку з написом:

"Обережно! В одному з кавунів щуряча отрута!".

Вранці, прийшовши на баштан, він зрадів, що всі кавуни цілі, але на табличці було підписано:

"Тепер таких кавунів два!"

— Дівчино, дайте ваш телефончик.

— Ти бач, який спритний. Це що, любов із першого погляду?

— Ти бач, яка спритна. Це пограбування!

Грюкіт у двері:

— Відчиніть! Поліція!

Млявий голос з-за дверей:

— Н-н-ну і нафіг в-в-ви там з-з-зачинились?

Олігарх скаржиться спецові по фен-шую.

— Начебто все правильно у мене: будинок на заході, золота копальня на сході, відпочиваю завжди на півдні, а щастя немає!

— Це все тому, що на півночі давно за вами в'язниця плаче.