— Я маю вас попередити, що мій чоловік повернеться за 30 хвилин.

— Але ж я не роблю нічого такого...

— Так отож. А час іде.

Дві блондинки:

— Олю, скажи, а коли я копіюю мишкою текст, він де зберігається?

— Як де? Звичайно ж в мишці!

Навела дома порядок... Раніше все валялось на своїх місцях, а тепер акуратно складено казна де...

Жінка попросила передати їй тюбик із помадою, а я переплутав і дав тюбик із суперклеєм.

Вона досі зі мною не розмовляє.

— Що робиш?

— Я люблю, я сумую, мені так тебе не вистачає. Ти снишся мені щоночі, я не можу без тебе, а ти?

— Ковбасу їм.

Коли жінка звикає до певного чоловіка, вона починає його хотіти.

Коли чоловік звикає до певної жінки, він починає хотіти іншу.

І от ти лежиш, дивишся на нього; він спить. Увесь такий чоловік, і такий твій весь. Сопить лежить. І ніжність така в тобі прокидається, що от притислася до нього, а хочеться притиснутись іще більше, залізти в нього хочеться. А він спить. Та чому ж це ти спиш взагалі? Я тебе для чого завела? Щоби ти мені спав тут чи що?! І ліктем йому. Бо нефіг.

Як говорила тьотя Циля: "Жінка була створена для того, шоб мужик не здох від щастя!"

Жінка біжить по селу з лісу, вся розчервонілася. Назустріч подруга йде.

— Ти звідки така?

— Мене в лісі згвалтували...

— Та ну, і ти в поліцію?

— Н-і-і-і... зараз пообідаю і знову в ліс!

— Зай, я не здала на права.

— А що завалила? Теорію? Практику?

— Інспектора, дерево і двох бомжів.