Анекдоти на тему "Жінки"

Одеса, з розмови чоловіків:

— Заходжу я в дім розпусти на Дерибасівській, а там три двері з надписами: "Блондинки", "Брюнетки", "Шатенки". Ти ж знаєш, як я люблю білявок, відчиняю двері, де "Блондинки", а там знову три двері: "Товсті", "Худі", "Середні". Ти ж знаєш, як я люблю товстих, відчиняю двері, де "Товсті", там також троє дверей: "Дорого", "Дешево", "Безплатно". На, ти ж знаєш, як я люблю безплатно. Відчиняю двері, де "Безплатно"... й виходжу на Дерибасівську...

До одинокої, сумної, стомленої дівчини звертається чоловік:

— Dоdе ра?

Усе золото світу блищить не яскравіше, ніж вона в цю хвилину! Француз! Справжній француз в її житті! Все! Кінець сірим будням! Прощавайте, українські чоловіки зі своїми хокеями, рибалками та розкиданими шкарпетками. Тепер буде шампанське, танго біля підніжжя Ейфелової вежі. І, звичайно, Шанель...

— Пардон, мсьє! Кес ке се?

— Автобус, кажу, до депа йде?

Іспит з хімії. Студентка геть зовсім "валиться". Професор, щоби якось допомогти симпатюльці, намагається асоціативно вивести її на правильну відповідь: "Речовина, про яку йдеться у вас у квиткові, за своєю назвою нагадує те, чим ви іноді займаєтесь зі своїм коханим чоловіком у під’їзді.

—... невже ебоніт?

— Та ні ж, сонечко — целулоїд!