Улаштувалась блондинка працювати барменом. Приходить якось відвідувач до неї в бар і каже:

— Мені, будь ласка, "Бурхливий оргазм".

Блондинка обурюється:

— Та ви що! У нас тут пристойний заклад! Що ви собі дозволяєте!

— А ось, у меню є!

— Хм... Справді, в меню є. Ну що ж, ходімо...

На вулиці машина збиває перехожого. З машини вистрибує дівчина, підбігає до збитого й каже:

— Ви не уявляєте собі, як вам пощастило!

— У чому?

— Я збила вас просто навпроти кабінету лікаря!

— Нівроку собі пощастило... лікар — це я.

Жінка скаржиться лікарю:

— Мій чоловік цілком втратив інтерес до сексу.

Лікар дає їй таблетки й каже:

— Коли захочете, розчиніть одну таблетку в супі й дайте вашому чоловікові — й усе буде гаразд.

Наступного дня жінка приходить знову й каже:

— Спасибі, лікарю! Я йому з великого бажання не одну, а дві

таблетки в суп кинула, то він мене просто за обідом на столі й... того.

— Ой, вам, мабуть, було незручно?

— Так, жахливо! Але ми в той ресторан більше не підемо!

Жіноча підлість: побачити, що подруга схудла і не сказати їй про це.

В аптеці:

— Мені щось таке, щоб з дівчатами виходило.

— Віагру?

— Ні, а хлороформ є?

— Твоя дружина — сильна людина?

— Не знаю, а що?

— Ну, вона б могла коня на скаку зупинити?

— Та коли вона без макіяжу — коні перед нею самі дибки стають!

У кожній жінці має бути якась загадка. Наприклад: де в неї талія?

Одеса, з розмови чоловіків:

— Заходжу я в дім розпусти на Дерибасівській, а там три двері з надписами: "Блондинки", "Брюнетки", "Шатенки". Ти ж знаєш, як я люблю білявок, відчиняю двері, де "Блондинки", а там знову три двері: "Товсті", "Худі", "Середні". Ти ж знаєш, як я люблю товстих, відчиняю двері, де "Товсті", там також троє дверей: "Дорого", "Дешево", "Безплатно". На, ти ж знаєш, як я люблю безплатно. Відчиняю двері, де "Безплатно"... й виходжу на Дерибасівську...

Він:

— Та що з вас узяти! Ти хоч знаєш, що за статистикою 68% всіх дівчат абсолютні тупі?!

Вона:

— Ну і що?! Зате я входжу в інші 12%!

— Кохана, я сьогодні ввечері затримаюся на роботі до години дванадцятої...

— Я можу на це твердо розраховувати?