Чоловік, спостерігаючи як дружина розкладає косметику, вирішив дізнатись що й для чого їй потрібне.

Жінка:

— Ну от дивись: спочатку я вмиваюся пінкою, потім — скраб, відтак тонік, крем, основа для макіяжу, тональний крем, а потім пудра.

— А навіщо все це?

— Щоби вийшов природній колір обличчя.

В автобусі поруч із ефектною дівчиною з татушками майже всюди стоїть бабуся й із подивом вдивляється в татушку на шиї.

Юна панія:

— Чо, бабусю, у твій час татушок не було? Чо вирячилась?

Бабуся:

— Доцю, у мій час усе було. Я тридцять років пробула в Азії. Потім викладала китайську в Академії Наук. Я от просто не можу втямити, чому на твоїй шиї написано "повторно не заморожувати".

Тиха українська ніч... Хутір... У двері окремої хати стукає п'яний чоловік

— Галю, відкрий...

— Йди геть, Миколо, я на тебе об 11-ій чекала, ти не прийшов.

(Тук-тук-тук):

— Галю, відкрий...

— Йди геть, паскудо, зараз 3я година, я вареників зварила, хату прибрала, а ти не прийшов!!!

(Тук-тук-тук):

— Ну Галю, відкрий...

— Я й горілки нагнала, й борщу зварила, а ти...

(Тук-тук-тук):

— Галю, аби ж ти знала, чим це я стукаю...

— Ну заходь вже, безцінний ти такий!

Бажання жінки — закон. Бажайте жінку!

— Скільки вам років? — питає суддя у свідка-жінки.

— Мені виповнилось тридцять, — відповідає та пошепки.

— Добре, добре, а в якому році?

— У тебе такий чудовий чоловік...

— Якщо він такий чудовий, то забери його собі!

— Ти що, думаєш я зовсім ідіотка?!

В одному селі приходить кум в гості до куми. Кум:

— Ну що, кума. Даси мені?

— Що?! Ти що, зовсім знахабнів?!

— Ні... Ну ти така красива жінка і все таке...

Кума, полегшено:

— А, ти про це... А я думала, що самогон у борг просити будеш.

Леді-письменниця і пастор дискутують про Священне Писання.

— Погодьтеся, — каже пастор, — адже спочатку Бог створив чоловіка! І тільки потім жінку.

— Абсолютно з вами згодна. Я теж спочатку пишу чернетку.

— Поцілуй мене.

— Куди?

— Під хвостик

— В дупу, чи що?!

— Дурень... в шию, на голові хвостик!

Після бурхливої сварки дружина заявляє: ‘

— З мене досить! Я перебираюсь до мами! Живи, як знаєш... І пішла з хати. За хвилину вертається:

— Тобі знову пощастило: надворі жахлива злива!