— Любий, правда, мої очі блакитні, як небо?

— Угу.

— А губи червоні, як троянди?

— Угу.

— Як я люблю, коли ти говориш мені такі поетичні слова!

Інтернет дедалі більше нагадує мені жінку: щоразу менше дає тобі те, що тобі насправді потрібне, й щодалі частіше вимагає грошей...

— Дорогий, ти коли-небудь бачив живого крокодила?

— Ні.

— Зараз змию косметику — побачиш.

Друзі балакають у пивному барі.

— Хлопці, я помітив одну дивовижну річ. Жінки завжди пам’ятають день одруження, а ми, чоловіки, як правило, цю дату забуваємо.

— Нічого дивного! Ось візьмімо тебе. Ти — затятий рибалка. Скажи, ти пам’ятаєш той день, коли спіймав свою першу рибку?

— Звичайно, пам’ятаю.

— Бачиш! А рибка напевно вже забула.

Оголошення: Дівчина без освіти шукає роботу за спеціальністю.

— Шкільна вчителька – єдина в світі жінка, яка, поставивши запитання, замовкає на якийсь час, аби вислухати відповідь.

Телефоную їй і кажу— мовляв, так і так, люба, мій бізнес накрився...

Приїжджаю додому, а її вже і сліду нема, і речі свої забрала. Ну і не треба! Навіщо мені жінка без почуття гумору?

— Зараз погодую тебе, мій хороший.

— Спасибі люба, я не голодний.

— Я не тобі, я коту.

Хлопець учить дівчину водити машину:

— Я тобі сказав: гальмуй, а ти що зробила?

— Я почала гальмувати, але у мене щось не вийшло...

— Так, правильно: ти почала гальмувати, а треба було натиснути на гальмо!

— Лікарю, розумієте, жінка мені зраджує, я це точно знаю, але от роги чомусь не ростуть...

— Та ні, це ж такий образний вислів. Вони й не мають виростати.

— Ху, слава богу, а то я вже було подумав, що мені кальцію бракує...