— І що ти ходила у такому вигляді на дискотеку?

— Так!

— Гаразд, одягайся й лягай спати!!!

— Василь Іванович, а ти коли-небудь рятував дівчат від згвалтування?

— Врятував одну, Петька.

— А як?

— А я її вмовив.

У блондинки в аеропорту запитують:

— Колючі, ріжучі предмети є?

— Ріжучі є.

— Які?

— Стрінги.

Жінці вночі наснився кошмар, вона голосно кричить і будить свого чоловіка.

— Що тобі таке, люба?

— Мені наснилось, наче за мною женуться людоїди, а попереду — провалля. Мені не лишалося нічого иншого; я стрибнула й полетіла донизу. На щастя, я змогла вхопитися за деревце, що стирчало зі скелі... і після цього я прокинулась.

— Ну, от бачиш, усе добре, ти врятувалась. А тепер відпусти деревце...

Поїзд. В одному купе їдуть молоді хлопець і дівчина. Він сидить понурившись в цікаву книгу. Вона бачучи перспективу на ніч із хлопцем, каже:

— Давайте познайомимось. Я — Аня.

Він на секунду відриває очі від книги:

— Дуже приємно — Андрій. І далі в книгу.

Вона відкриває декольте, і виставляє груди вперед, і каже:

— Андрію, а давайте познайомимося поближче.

Він посміхнувся і далі продовжив читати книгу.

Вона оголила ноги, почала звабливо рухатись. Але він ніяк не реагує.

— Ну чому ви на мене не реагуєте? — знервовано говорить дівчина. — Я що вам не подобаюсь?

Андрій на це відповідає:

— Я завжди користуюсь одним правилом: краще годинку почекати, аніж потім всю ніч "уламувати"!

Чорної-чорної ночі в чорній-чорній кімнаті до мене підходить жінка в чорній-чорній білизні й чорних-чорних бігудях і промовляє замогильним голосом: "Відда-а-ай мої найкращі роки!"

Дівчинка пише домашній твір про свою родину. Питає у матері:

— Мамо, мене лелека приніс?

— Звичайно, донечко.

— А правда, що тебе теж лелека приніс?

— Правда, донечко.

— А бабусю?

— Її теж лелека приніс.

Дівчинка пише: "У нашій родині три покоління жінок не мали нормальних пологів".

Приходить жінка до батюшки на сповідь.

— Грішила?

— Грішила, батюшко...

— Скільки разів?

— П’ять...

— Прочитай п’ять разів "Отче наш", десять разів "Богородицю" й постав свічку за п’ять гривень...

Наступна підходить.

— Грішила?

— Грішила, батюшко...

— Скільки разів?

— Три з половиною...

— Гм-м-м-м... То йди, догріши. Потім прийдеш. Не розуміюсь я на тих дробах...

— Дівчино! Можливо, я помиляюсь, але мені здається, що ви неприступна фортеця!

— Це залежить від того, яким калібром ви спробуєте її атакувати...

— Люсю, я зараз виїжджаю до тебе. По дорозі куплю чай. Ти який любиш: чорний, фруктовий, зелений?

— С пухирчиками. Приїзди мерщій!