Анекдоти на тему "Життя"

Жінка зайшла в офіс служби соціального забезпечення, ведучи за собою 15 дітей.

— Ого! — вигукнула службовець. — Це всі ваші?

— Так, вони всі мої, — зітхає мамуня, яка чує це питання вже всоте. Вона каже:

— Сідай, Васю.

І діти займають місця.

— Отже, — каже службовець, — мені треба вас зареєструвати. Назвіть, будь ласка, імена дітей.

— Тут все просто, — відповідає мама. — Хлопчиків звати Василь, а дівчаток — Василіса.

Не вірячи своїм вухам, робітниця перепитує:

— Ви серйозно? Вони всі Васі?

— Так, і це дуже полегшує мені життя. Зрання я кричу їм "Вася!", і вони прокидаються. Коли час обідати, я також кричу "Вася!", і вони все приходять. Коли я роблю зауваження, вони всі припиняють дуріти. По-моєму, це пречудова ідея!

Соціальна робітниця, не поділяючи маминого ентузіазму, наморщила лоба й запитала:

— А якщо вам треба покликати лише одну дитину, а не всіх зразу?

— Ну, тоді я кличу їх за прізвищем.

Зустрілися два куми за чаркою оковитої та й філософствують. Один каже іншому:

– Куме, а що ви можете сказати про старість? Що то таке, на Вашу думку?

– Старість – це коли зі статевих органів залишилися одні очі, – подумавши, відповідає інший.

– Гм, ну а якщо якось оптимістичніше?

– Зате погляд твердий!

Зустрілися два куми, та й балакають про життя-буття. Ну і зайшла мова про жінок:

– Ой, куме, коли я бачу красиву дівчину, я кожного разу думаю, чому мені не на двадцять років більше.

– Більше? Куме, ви, певно, хотіли сказати – менше.

– Ні, саме більше. Тоді мені було б вже все байдуже!