Анекдоти на тему "Життя"

Сидить чоловік у кав’ярні. П’є щось міцне. Повз нього проходить монашка. Бачить, що той чоловік на неї дивиться, й каже з докором:

— Як ти можеш марнувати своє життя в цьому пристановищі блуду й розпусти!

— Та немає тут ніякої розпусти, сестро...

— Ганна, — гнівно відказує монашка.

— Так, Ганно. Все гаразд. Я просто п’ю.

— І це огидно Господу, — каже монашка.

— А ви самі, сестро Ганно, пробували хоч раз? — запитує чоловік.

— Ні! — обурено вигукує монашка.

— То як же ви можете стверджувати? От я зараз куплю вам випивки, й ви скуштуєте...

— Ніколи! Щоб люди побачили, як монашка п’є спиртне?

— Та я попрошу, щоб вам налили в чашку, — каже чоловік.

Монашка неохоче погоджується. Чоловік підходить до стійки й каже:

— Дайте мені дві склянки горілки, але одну налийте в чайну чашку.

Бармен обертається:

— Що, знову сестра Ганна?

Тихим туманним ранком виходить їжачок до річки. Раптом бачить — рибалка сидить із вудкою. Їжачок іде неквапно в його бік і бубонить собі під ніс:

— От зараз підійду до рибалки й скажу йому: привіт, рибалко, ну що, клює? А він мені скаже, ні, їжачку, не клює, але ти знаєш, їжачку, адже це й не має значення... й ми з ним поговоримо про риболовлю, про тишу й про загадковість всесвіту...

Ні! Ні! Я підійду й скажу: привіт, рибалко, як тобі цей чудовий ранок? І він мені скаже: так, їжачку, ранок і справді чудовий — і ми з ним будемо спозирати травинки й далекі дерева крізь цю чарівну ватність, дивитися, як поволі й без упину тече ріка й зітхати...

Ні, ні! Я скажу, привіт, рибалко! Ну й як тобі це життя? А він мені скаже: життя прекрасне й дивовижне, їжачку. І ми поговоримо трішечки про життя, про його загадки, й будемо дивитись на воду, розуміючи суть ріки...

С такими думками підходить їжачок до рибалки:

— Привіт, рибалко!

— Та іди ти нафіг, їжаку!

Їжачок, клацнувши пальцями:

— Теж варіант!