Маленький хлопчик дзвонить лікареві:

— Лікарю, терміново приїдьте!

— У вас хтось занедужав?

— Так, вся родина, крім мене...

— Як так?

— Дуже просто! Я себе погано вів — і мені за обідом не дали тих чудових грибів, яких назбирав у лісі тато...

— Хлопчик, тримай шоколадку. А що треба сказати дядькові?

— Партизани там.

Маленький хлопчик сидить голий, і розглядає своє "господарство". Запитує в мами:

— Мамо, мамо, це що, мої мізки?

Мама задумливо:

— Ні синку, поки ще ні...

— Ой, Галю, дивися! Яке у вас у городі натуральне опудало!

— Нахаба! Це моя мама!

Молода дружина плачеться матері:

— Приготувала я, мамо, пиріг своєму чоловікові, та такий гарний! Як яблучко! А він спробував, так як ударить мене цим пирогом у плечі — начебто каменем!

— Діти! Завтра ми йдемо в зоопарк! — оголошує вихователька в дитячому садку.

— А навіщо? — запитує маленька дівчинка.

— Ти там познайомишся з вовком, з ведмедем, з лисицею, із зайцем.

— І з Колобком?

Вчитель:

— Вовочка, за скільки ти пробіжиш 500 метрів?

Вовочка:

— За 500 гривень.

У школі роздали табелі з оцінками за рік. Хлопчик повертається додому і, заглядаючи батьку в очі, говорить:

— Головне, що ми всі здорові, правда ж, тату?

Жили у батька три сини. А свої квартири здавали.

Пише мама синові в тюрму:

— "Синку, мені так важко самій, треба картоплю посадити, а нема кому навіть город скопати."

— "Мамо, ні в якому разі не копайте город! Там я дещо закопав! Бо вас посадять і мені строк додадуть!"

— "Синку приїжджала поліція, весь город перекопали, нічого не знайшли, поїхали дуже злі."

— "Мамо ну чим зміг тим поміг, картоплю вже садіть самі."