Є анекдоти, які однаково люблять і дорослі, й діти. Щоправда, дорослі вважають, що їх не можна розповідати при дітях, а діти — що їх не можна розповідати при дорослих.

Чоловік дзвонить у швидку:

— У моєї дружини перейми! Що робити?

— Скажіть, це її перша дитина?

— Ні, ідіот! Це її чоловік!

Батько прочитав у газеті про молодого перспективного гравця, що уклав контракт із західним клубом на $50 млн. Підходить до сина, що сидить за підручниками, і хрясь йому по шиї.

– Сидиш тут, блін... Краще б пішов м’яч поганяв!

— Ти, взагалі, чим займаєшся?

— Людей дістаю.

— А вони?

— Вони кричать.

— А морду ще не били?

— Ні, поки що. Не доросли! Я акушер в пологовому будинку.

З появою дітей знову починаєш відпрошуватися в батьків, щоб кудись сходити.

31 грудня. Телефонує дитина:

— Алло, швидка? Приїздіть мерщій. Наш татко з глузду з’їхав. Одягнув червоний халат, валянки й каже всім, що він Дід Мороз.

Молоденька медсестра пологового будинку виносить новонародженого показати щасливому татусеві. Молодий татусь каже приятелеві, який прийшов з ним:

— Чи це правда, що всі вони дуже славні в цьому віці?

— О так! Особливо в цих чарівних білих міні-халатиках.

Мама читає Вовочці казку. В усіх персонажів було ім’я-по-батькові: кіт – Котофій Іванович, лисиця – Лисавета Іванівна, вовк – Вольдемар Іванович, ведмідь – Михайло Іванович...

Вовочка:

– От же ж який Іван спритник!

Маленький хлопчик:

— Бабусю, купи мені велосипедний шолом!

— Це що ще за напасть?

— Це не на пасть, це на голову!

— Доню, ти коли палити кинеш?

— Тату, завагітнію і кину.

— Пали, доню, пали...