Анекдоти на тему "Діти"
На кордоні. Митник зупиняє маленьку дівчинку й запитує: — А що це, дівчинко, в тебе за порошочок?
— А це, дядечку, героїн!
— Та ні, героїн білого кольору, а твій — помаранчевий.
— А це, дядечку, дитячий героїн, із апельсиновим смаком.
Свекруха — тещі:
— Оксанка нам усім дуже подобається. От тільки живе вже другий рік, а все ніяк народити не може.
— Навіть не знаю, що з нею сталось. Вдома кожен рік народжувала...
Іспит, студентка валиться безповоротно. За дверима стоїть юрба й думає, як її виручити. Нарешті в аудиторію уривається хлопець і кричить:
— Милевська, у тебе син народився!
Викладач її, природно, поздоровляє, ставить оцінку, розписується.
Старий єврей в РАГСі просить змінити його прізвище, ім’я й по-батькові.
Усі шоковані: мовляв, навіщо, діду, однаково вже скоро туди...
Єврей: "Ну, я надгробок знайшов готовий, не пропадати ж добру".
Вовочка приходить зі школи з фінгалом під оком. Батько його запитує:
— Що, напали?
— Так, годинника хотіли відібрати.
— То ти їх упізнати зможеш?
— А чому я? Нехай тепер їх родичі впізнають...
— Вовочко, не заходь сильно далеко купатися, а то втопишся! Вовочко, я ж сказала — не заходь далеко, і взагалі вилізь з тазика...
Зіграли в українському селі весілля. Петра з дружиною поклали на піч, всі родичі по хаті хто де вклався. Раптом серед ночі голос малого Івасика.
— Дядьку Петре, а дайте і мені вареник!
(Дядько, захекано) — Та який вареник???
— Ну дядьку Петре, ну дайте і мені вареник!!!
— Та нема в мене, де я тобі його серед ночі знайду???
— Ну а чим ви тоді так голосно чвакаєте?
— Тату!
— Що?
— Наш кіт в тапки накакав!
— Що? Ах ти скотино! Вб'ю заразу!
— Та не в твої! В бабині!
— А, ну то дай йому сметанки!
Син-двієчник питає у батька-вченого:
— Тату, а чому коли яблуко надкусити, то надкушене місце стає коричневим?
— Розумієш, сину, надкушуючи яблуко, ти порушуєш його захисну оболонку, яка називається шкіркою, і тоді кисень, який міститься в повітрі, вступає в хімічну реакцію з атомами заліза, що містяться в яблуці, й окислює їх. А окис заліза — це звичайнісінька іржа, котра має, як тобі відомо, коричневе забарвлення. Зрозумів?
— Тату, а з ким ти щойно так довго говорив?
— Синку, навіщо ти всім розповів про те, як фізрук з Марією Іванівною цілувалися?
— Вона сама про це попросила.
— Як сама?
— Сказала мені "Петрику, ти чого там на задній парті смієшся? Ану розкажи нам всім, ми теж посміємося!"