– Чому ти так гірко плачеш? – Запитує жінка хлопчика.

Між схлипами хлопчик каже:

– Тому що я інакше не можу.

З шкільного твору: "Мій дід розповідав мені, як жили діти мого віку в його часи. Вони ходили в ліс по гриби та ягоди, грали на вулиці в футбол, купались у річці й ловили рибу в ставку — а все через те, що в цих нещасних дітей не було ні телевізора, ні комп’ютера".

Тато Карло скаржиться Джузеппе:

— Щось Буратіно зовсім розпустився.

— Ну, що поробиш — весна...

— Мамочко, а нам сьогодні щеплення робили!

— Ну ти, доню, сподіваюся, не плакала?

— Ні, мамо, вони мене не наздогнали!

Син каже татові:

— Тату, в Івася двадцять вісім зубів, а в мене лише двадцять два!

Батько, читаючи книжку, відповідає:

— Ой, діти, дайте мені спокій! Поділіться самі!

Муха повзає по дзеркалу.

— Мамо, — каже Оленка, — а муха збирається на дискотеку, бач, як крутиться перед дзеркалом.

Мама просить сина:

— Синку, винеси, будь ласка, сміття.

— Мамо, я тільки сів.

— А що ж ти до цього робив?

— Лежав.

— Донечко, давай покажемо, як ми вивчили місяці року. Ну! Сі...

— Чень!

— Лю...

— Тий!

— А тепер сама!!!

— Зень, Тень, Вень, Рвень, Пень....

— Але коханий! Це не наша дитина!

— Тссс, зате коляска крутіша.

Завдання для доньки з малювання в 5 класі: "Намалювати іншопланетянина".

У результаті дівчинка приносить двійку й запис у щоденнику: "Таких іншопланетян не буває!".