— Дідусю, скільки Вам років?

— 80

— А я б не дала...

— А мені вже й не треба...

Старий єврей в РАГСі просить змінити його прізвище, ім’я й по-батькові.

Усі шоковані: мовляв, навіщо, діду, однаково вже скоро туди...

Єврей: "Ну, я надгробок знайшов готовий, не пропадати ж добру".

Сьогодні в крамниці дитячих іграшок бачив діда з онуком.

Дід просив продавця підібрати барабана побільше, а то, каже, онука йому здали з дудкою, то він хоче повернути дитину батькам із барабаном.

— Дідусю! А скільки вам років?

— Мені, донечко, вісімдесят вже. . .

— Ой, треба ж! А я б вам не дала!

— А мені вже і не треба...

Стоять на посту два ДАІшника, нікого нема, і раптом бачать – віз запряжений їде.

Вирішили прикольнутися, зупиняють:

— Пред’явіть ваше посвідчення.

Дід, піднімаючи хвіст коня:

— Подивіться у бардачку...

Онук питає у діда:

— Діду, де ліхтарик?

— А навіщо тобі ліхтар?

— На побачення йду.

— Я, онучку, на побачення у твоєму віці без ліхтарика ходив.

— Ну і подивися (тикаючи на бабцю пальцем), що ти в темряві знайшов!

Дід Панас емігрує в Австралію. На митниці його запитують:

— Наркотики везете?

— Та трошки є, тіко одна валіза.

— Як? — митник відкриває валізу і бачить там акуратно складені шматки сала.

— Ти що, діду, це ж не наркотик!

— Не знаю, але я від нього балдію...

Дід до онука:

— Слухай, чому щоразу, коли ти користуєшся Інтернетом, ти підчіплюєш вірус, тоді як я скільки не користуюся — ні разу не підчепив?

— А це тому, що ти старенький, і не знаєш, на яких ділянках їх треба підчіплювати!

Онук краєм ока побачив, що дід потаємно читає якийсь журнал, тихенько підкрався до нього, глип на те чтиво та й питає:

— Дідусю, а що ти таке розглядаєш?

— Історичний журнал.

— Діду! Та який він історичний?! Це ж порнографічний журнал!

— Це для тебе, мій хлопчику, він ще порнографічний, а для мене – вже історичний...

З життєвої мудрості діда Опанаса:

– Жінки можуть все. Просто деякі – соромляться.