— І як дівчинку назвали?

— Аврора.

— Богиня ранкової зорі...

— От всі так кажуть, а дідусь плеще: крейсер, крейсер...

— Ти неправильно чистиш зуби. Треба зліва направо, зверху вниз...

— А не один дідько, як чистити один-єдиний зуб?

— Діду, ти сьогодні ввечері вдома чи, може, підеш куди-небудь?

— А що?

— Так до мене сьогодні дівчина прийде в гості...

— Внучок, а у неї немає симпатичної подруги років семидесяти?

Біля залізничного переїзду пробка. Проїзд перекритий. Машини сигналять, водії хвилюються.

З будки виходить дідусь:

— Наберіться терпіння, громадяни! Поїзд спізнюється на п'ять годин.

– Вовочко, не гойдайся на дідусі, він не для цього повісився.

— Вовочко, одягайся, ми відвеземо тебе до бабусі й дідуся.

— Мамо, я не хочу до них їхати!

— Вовочко, давай швидше, а то ми запізнюємося.

— Але там так нудно!

— Вовочко, не вередуй, зараз восьма година, а о 17-й ми тебе заберемо.

— Ну і що я буду робити до 17-тої години на цвинтарі?!

— А мій дід точно знав коли помре! Навіть годину!

— Він що, екстрасенс якийсь?

— Який в біса екстрасенс? Суддя йому сказав!

Лікар до дідуся на прийомі:

— Курили колись?

— Не курив і не пив ніколи.

— Ех, і не встигнете тепер.

Одного юнака умовили одружитися: мовляв, не матимеш дружини — звікуєш вік сам-один, а помиратимеш, то ніхто й води не подасть. Він і одружився, наплодив дітей, вони — онуків, а ті — правнуків. Одне слово, прийшла пора вмирати, лежить він на смертному одрі, довкола рідня стоїть натовпом... Лежить він і думає: "А пити аніскільки не хочеться!"

Знайшов якось дід на березі моря пляшку. Відкорковує — а там джин. Випив дід і його мрія здійснилась.