Онук питає у діда:

— Діду, де ліхтарик?

— А навіщо тобі ліхтар?

— На побачення йду.

— Я, онучку, на побачення у твоєму віці без ліхтарика ходив.

— Ну і подивися (тикаючи на бабцю пальцем), що ти в темряві знайшов!

Дід Панас емігрує в Австралію. На митниці його запитують:

— Наркотики везете?

— Та трошки є, тіко одна валіза.

— Як? — митник відкриває валізу і бачить там акуратно складені шматки сала.

— Ти що, діду, це ж не наркотик!

— Не знаю, але я від нього балдію...

Дід до онука:

— Слухай, чому щоразу, коли ти користуєшся Інтернетом, ти підчіплюєш вірус, тоді як я скільки не користуюся — ні разу не підчепив?

— А це тому, що ти старенький, і не знаєш, на яких ділянках їх треба підчіплювати!

Онук краєм ока побачив, що дід потаємно читає якийсь журнал, тихенько підкрався до нього, глип на те чтиво та й питає:

— Дідусю, а що ти таке розглядаєш?

— Історичний журнал.

— Діду! Та який він історичний?! Це ж порнографічний журнал!

— Це для тебе, мій хлопчику, він ще порнографічний, а для мене – вже історичний...

З життєвої мудрості діда Опанаса:

– Жінки можуть все. Просто деякі – соромляться.

— Дідусю, а правда, що на зло треба відповідати добром?

— Так.

— Тоді дай мені грошей на морозиво — я розбив твої окуляри.

— Діду, кажуть люди, що ви рушницю маєте!

— Та ні, брешуть люди.

— Діду, кажуть люди, що ви кулемета маєте.

— Та ні, брешуть люди.

— Діду, кажуть люди, що ви гармату маєте.

— Та ні, брешуть люди.

— Діду, кажуть люди, що ви танка маєте.

— Та ні, брешуть люди.

— Діду, кажуть люди, що ви атомну бомбу маєте.

— От що вже люди брешуть, то брешуть.

— Слухай, ти "Віагру" вживати пробував?

— Ні, не маю такої потреби. Але для тестя її купуємо постійно.

— Для вашого діда?! Та йому ж вісімдесят років!

— Правильно, вісімдесят. Ми йому даємо її перед сном, і вночі він не скочується з дивана.

Перший раз закинув він невід, прийшов невід з травою морською... Покурив дід трави... Ну, а далі, як у казці: і рибки говорять, і бажання збуваються.

— Який симпатичненький! Скільки тобі років? — запитує дама, проходячи в парку повз діда, який гуляє із маленьким внуком.

— 74! — засоромлено відповідає дід.