Анекдоти на тему "Друзі"

Слова, які чоловік хоче почути від жінки:

Вибач, я була неправою!

Любий, ти впевнений, що вже випив досить?

Я не забагато розмовляю?

Я вирішила віднині ходити дома голою.

Що мені зробити, щоби загладити свою вину?

До батьків я з’їжджу сама, а ти поки сходи з друзями на стриптиз...

Хіба ти не мусиш тепер сидіти з друзями в барі?

Мене так збуджує, коли ти п’яний...

Сьогодні мені потрібний тільки безсоромний, розпусний секс.

Послухай, я незле заробляю. Навіщо тобі працювати? Краще навчись грати в покер.

Кожна жінка повинна мати п’ять чоловіків.

Чоловіки в неї мають бути такі. Перший — друг: вона йому все розказує, але нічого не показує. Другий — коханець: вона йому все показує, але нічого не розказує. Третій — лікар: цьому треба все показувати і все-все розказувати. Четвертий — начальник: якщо цей скаже "покажи", треба показувати; якщо скаже "розкажи", треба розказувати. Нарешті п’ятий — законний чоловік. Цьому вона сама якщо захоче — розкаже, а захоче — то й покаже.

Ідуть два євреї. Один повертається до другого й каже:

— Послухай, Ізя! А ось якби у тебе було два "Мерседеса", ну таких найкрутіших, з усіма наворотами, бар всередині і все таке — ти б мені дав один?

— Сьомчику, дорогий! Скільки ми вже з тобою знайомі? Тридцять років? Ми ж з тобою друзі ще зі школи. Так чого ти питаєш? Звичайно, якби у мене було б два таких "Мерседеса", один був би точно для тебе!

Йдуть далі. Знову Сьома повертається:

— А ось Ізя, уяви, що в тебе дві шикарні яхти, абсолютно однакові. Ти б одну мені дав?

— Сьомчику, ну що ти ставиш такі питання? Ми ж з тобою як брати, ти у мене свідком на весіллі був, і взагалі... Звичайно, якби у мене було б дві яхти, одну я тобі б віддав!

Далі йдуть. Раптом знову Сьома повертається:

— А уяви, Ізя, що у тебе було б дві курки...

— Сьомо, ну це вже нечесно. Ти ж знаєш, що в мене є дві курки...

У мудреця запитали скільки видів дружби існує.

— Чотири — відповів він. -

Є друзі, як їжа — кожен день ти потребуєш в них.

Є друзі, як ліки — шукаєш їх, коли тобі погано.

Є друзі, як хвороба — вони самі шукають тебе.

Але є такі друзі, як повітря — їх не видно, але вони завжди з тобою.

— Ти уявляєш собі, Яшо, зайшов учора до своєї коханки в гості. Щойно ми зготувалися під ковдру, приходить її чоловік... Ну, мені Розочка й каже: "Жоро, беріть мерщій оцю праску й прасуйте оцю білизну". І я таки дві години прасував ту білизну.

Тут його друг починає широко усміхатися:

— Жоро, ти часом був не на Дерибасовській, кут Ришельєвської? 29, квартира 6?

— Так.

— Таки це я позавчора там усю білизну переправ.