Анекдоти на тему "Гроші"

Соломона знайшли мертвим у квартирі красуні Сари.

На допиті в поліції Сара розповідає докладно й точно, як це трапилось:

— Чотири дні тому він прийшов до мене й попросив, щоби я дозволила йому погладити себе по голівці. За це він дасть мені п’ятдесят гульденів. Я дозволила.

Наступного дня він знову приходить і просить дати йому на пам’ять один локон. За це він заплатить мне сто гульденів. Ну, дала я йому локон.

Учора він знову прийшов і попросив один-єдиний поцілунок — за п’ятсот гульденів. Я погодилась.

А сьогодні він з’явився й сказав: "Люба Саро, я не можу більше жити без тебе. Стань моєю — за тисячу гульденів". А я відповіла: "Добре, Соломоне, та взагалі-то моя такса — двадцять гульденів"...

Ось тут його й побив грець.

Рабинович їде на заробітки й приходить до синагоги:

— Ребе, я тут накопичив невеличку суму — п’ятдесят тисяч доларів. Поклав би їх на депозит, але банк може збанкрутувати. Залишати вдома страшно: квартиру можуть пограбувати. То чи можна я вам їх віддам на зберігання?

— Так, можна. Я й свідків покличу... Мойшо, Хаїме, Ізю! Будете свідками. Цей поважний чоловік залишає мені гроші на зберігання. Я при вас їх перераховую й кладу до сейфа. Рабиновичу! Їдьте з богом і не хвилюйтесь!

За рік Рабинович повертається, приходить до синагоги:

— Ребе, я хотів би забрати свої гроші.

— Які гроші?

— Ну ті п’ятдесят тисяч, які я вам залишав рік тому на зберігання.

— Ви мені? Ви нічого не плутаєте?

— Та ні, ось же свідки...

— Мойшо, Хаїме, Ізю! Цей чоловік каже, що він мені залишав якісь гроші на зберігання!

— Та нічого він не залишав! Це пройдисвіт, і ми його вперше бачимо!

Рабинович розуміє, що його жорстоко обманули, й іде геть. Раптом рабин його окликає:

— Заберіть ваші гроші. От п’ятдесят тисяч, от відсотки, що набігли за рік...

— Ребе, дякую! Але навіщо тоді був цей спектакль?

— Це щоб ви побачили, з якими покидьками мені доводиться працювати!