Анекдоти на тему "Гроші"

Йде нувориш по набережній, сумний-сумний, життя не вдалося, п'є з горя бургундське з горла... Підходить до нього старушенція:

— Синку, ти коли вип'єш, пляшечку не викидай... , лиши її мені...

— Та ти шо, бабуля, це ж бургундське, 1812 року, такі у нас не приймають!

— Не біда, синку. Буду у Франції — здам.

Священик звернувся до прихожан із проханням допомогти збудувати нову церкву. Несподівано першою відгукнулася відома на все місто повія:

— Батюшка, я вношу п’ятдесят тисяч доларів!

Священик:

— Хоча ми й дуже потребуємо коштів, я не можу взяти ці брудні гроші.

Із задніх рядів чути чоловічий голос:

— Беріть, батюшко, беріть, адже це наші гроші!

Дід Мороз зі Снігуронькою:

— Снігуронька, ти бронежилет надягла?

— Авжеж. А ти газовий пістолет узяв?

— Так.

— А електрошокер?

— Опа... а електрошокер забув.

— О! Ну то буде як минулого разу, коли до школи ходили: знову все, що заробимо, на лікування піде.

Одеса, з розмови чоловіків:

— Заходжу я в дім розпусти на Дерибасівській, а там три двері з надписами: "Блондинки", "Брюнетки", "Шатенки". Ти ж знаєш, як я люблю білявок, відчиняю двері, де "Блондинки", а там знову три двері: "Товсті", "Худі", "Середні". Ти ж знаєш, як я люблю товстих, відчиняю двері, де "Товсті", там також троє дверей: "Дорого", "Дешево", "Безплатно". На, ти ж знаєш, як я люблю безплатно. Відчиняю двері, де "Безплатно"... й виходжу на Дерибасівську...