Анекдоти на тему "Гроші"

Йде нувориш по набережній, сумний-сумний, життя не вдалося, п'є з горя бургундське з горла... Підходить до нього старушенція:

— Синку, ти коли вип'єш, пляшечку не викидай... , лиши її мені...

— Та ти шо, бабуля, це ж бургундське, 1812 року, такі у нас не приймають!

— Не біда, синку. Буду у Франції — здам.

Священик звернувся до прихожан із проханням допомогти збудувати нову церкву. Несподівано першою відгукнулася відома на все місто повія:

— Батюшка, я вношу п’ятдесят тисяч доларів!

Священик:

— Хоча ми й дуже потребуємо коштів, я не можу взяти ці брудні гроші.

Із задніх рядів чути чоловічий голос:

— Беріть, батюшко, беріть, адже це наші гроші!