Високо в горах святкують день народження старенького гуцула.

Прийшла родина, сусіди – словом ціла купа гостей в хаті зібралася. Всі його поздоровляють.

– Здоровля Вам і довгих років щасливого життя! Аби-сте, вуйку, жили до ста літ!

– О! Так мені нинька, акурат, сто літ!

– Направду?

Кгм, ну тоді хорошого Вам дня...

— Діду, ти сьогодні ввечері вдома чи, може, підеш куди-небудь?

— А що?

— Так до мене сьогодні дівчина прийде в гості...

— Внучок, а у неї немає симпатичної подруги років семидесяти?

— Васю! Скажи гостям тост!

— Тост...

— Не такий, дурню. Скажи довгий!

— Тоооссст!

— Сарочка, золотце, ти не хочеш нам щось заспівати?

— Але ж, Абрашо, гості вже готуються йти.

— А мені видається, вони щось не дуже поспішають...

Повертається чоловік із поїздки. Відразу до сина:

— Ну що, синку, чи бува до мами не приходив хтось у гості, доки мене не було?

— Та тільки сусід, дядя Сеня.

— Синку, ти вже великий — тобі скоро п’ять років. Скажи, а дядя Сеня й мама часом не цілувались?

— Та ні, ну що ти, тату. Вони ж не чоловік і жінка. Як же вони могли цілуватися? Вони мені мультики вмикали, а трахатись ішли до іншої кімнати.

— Знаєте, учора я був у товариша на іменинах, то там якась свиня так нализалася, аж зелені чортики по ньому скакали. Сам бачив.

Гірше за непроханого гостя може бути лише невипроваджений...

— Не хочеш зайти до мене на чай?

— Ти якось дивно вимовляєш слово коньяк.

— Сонечко, до нас сьогодні гості зайдуть, приготуй щось на вечерю.

— Не питання, а як приготувати — щоб ще прийшли чи щоб більше не приходили?

Зустрічаються чотири холостяки, один каже:

— Пацани, давайте сьогодні ввечері до мене — є пиво, риба...

— А дівчата будуть?

— З дівчатами я вже домовився. Їх не буде!