Заходжу вчора в клубі до вбиральні, чую з кабінки:

— Гаразд, Сонечко, я тобі передзвоню, а то я картоплю чищу...

Їдуть в електричці троє дачників і балакають:

— Я торік таке яблуко виростив: на табуретку поклав — табуретка розламалася.

— А я виростив — удвох на стіл звалили, так ніжки в стола роз'їхалися.

— Це що! Ось я виростив яблучко! Учотирьох на віз ледве-ледве закинули.

— І що, віз зламався??

— Та ні, віз цілий. Тільки-от виліз черв'як — зжер коня.

— Ти на вихідних зайнятий?

— Так. Агрофітнес!

Якщо лякати страуса через кожні 15 сантиметрів, то за ним можна садити картоплю.

— Їжте грибочки!

— Та я більше збирати люблю.

— Ну, хочете, я їх по підлозі розкидаю?

Якщо вам всю ніч снився кошмар про картоплю, ковбасу і зелений горошок, значить, ви знову заснули в олів'є.

— Пам’ятаєш, ти ходив до магазину за бараболею?

— Так. І що, вона вся зіпсувалась?

— Ні, вона вся — буряк. Сходи ще.

Учора повторив дослід Ньютона з падінням яблука на голову. Замість яблук використовував солоні огірки, замість яблуні — балкон на п’ятому поверсі.

Установлено, що думки, висловлені перехожими після удару солоним огірком по голові, цінності для науки не становлять.

— Це чорна смородина?

— Ні, червона.

— А чому вона біла?

— Бо вона ще зелена!

Син-двієчник питає у батька-вченого:

— Тату, а чому коли яблуко надкусити, то надкушене місце стає коричневим?

— Розумієш, сину, надкушуючи яблуко, ти порушуєш його захисну оболонку, яка називається шкіркою, і тоді кисень, який міститься в повітрі, вступає в хімічну реакцію з атомами заліза, що містяться в яблуці, й окислює їх. А окис заліза — це звичайнісінька іржа, котра має, як тобі відомо, коричневе забарвлення. Зрозумів?

— Тату, а з ким ти щойно так довго говорив?