Батько був приємно здивований, почувши, що його говірка дочка закінчила телефонну розмову усього за 20 хвилин. Зазвичай вона розмовляла не менш години.

— Тобі подруга дзвонила? — поцікавився він.

— Ні, це хтось помилився номером.

У житті чоловіка є три періоди.

Перший — коли він вважає, що всі жінки різні.

Другий — коли він усвідомлює, що всі жінки однакові.

І третій — коли він знає, що всі жінки однакові, але різні трапляються.

Друзі балакають у пивному барі.

— Хлопці, я помітив одну дивовижну річ. Жінки завжди пам’ятають день одруження, а ми, чоловіки, як правило, цю дату забуваємо.

— Нічого дивного! Ось візьмімо тебе. Ти — затятий рибалка. Скажи, ти пам’ятаєш той день, коли спіймав свою першу рибку?

— Звичайно, пам’ятаю.

— Бачиш! А рибка напевно вже забула.

Я зразу зрозуміла, що з ним нічого не вийде, коли у кав’ярні я замовила собі коньяк, а він — морозиво...

— З одного боку ти дуже симпатична...

— А з іншого?

— А з іншого обличчя.

— Доню! Цей же хлопець косоокий, кульгавий і лисий, не виходь за нього!

— А мені красень і не потрібний!

— Та я не про те: пошкодуй його, йому й так від життя дісталось.

— Чому ви вдарили дружину молотком?

— Кожна людина – коваль свого щастя!

Двоє студентів уклали парі. Прийшли на зупинку таксі.

— Скажіть, водію, яка ціна до вул. Шевченка?

— Двадцять гривень.

— А якщо я з другом?

— Двадцять гривень.

— Бачиш, Васю, я ж тобі говорив, що ти нічого не вартуєш.

Я б брехав значно менше, якби дружина ставила менше питань.

Коли потяг, що віз подружжя на курорт, рушив зі станції, дружина зітхнула і сказала чоловікові:

— Ох, якби тут було піаніно!

— Що за дурниці тобі лізуть у голову?

— Знаєш, на піаніно я залишила наші путівки в санаторій...