Ізя дзвонить другу на хату, бере дружина:

— Альо!

— Софо, дай Монє!

— Ізя, я за ним заміжня вже 15 років, ти мені будеш вказувати давати Монє чи ні?!

Друг звертається до Вовочки:

— Тобі мама на обід дає стільки грошей! А мою не перехитриш, вона телефонує в шкільну їдальню й дізнається, скільки коштує обід.

— І моя також постійно телефонує й запитує: "Скільки у вас обід коштує?"

— А чому ж вона дає тобі стільки грошей?

— Обманув тільки одного разу. Коли вона спитала в мене номер шкільної їдальні, а я їй телефон ресторану дав.

Одного юнака умовили одружитися: мовляв, не матимеш дружини — звікуєш вік сам-один, а помиратимеш, то ніхто й води не подасть. Він і одружився, наплодив дітей, вони — онуків, а ті — правнуків. Одне слово, прийшла пора вмирати, лежить він на смертному одрі, довкола рідня стоїть натовпом... Лежить він і думає: "А пити аніскільки не хочеться!"

Вагон метро.

— Хлопче, ви штовхнули цю пані. Я попросив би вас вибачитися! — сказав інтелігент молодому бурмилу.

— Якби ти попросив, я б тебе послав!

"Добре, що не попросив", — подумав інтелігент.

"Добре, що не послав", — подумав бурмило.

"Шкода, що не побилися", — подумала пані і, відсьорбнувши з банки пиво, зітхнула: "Немає тепер справжніх лицарів!"

— Сонечко, до нас сьогодні гості зайдуть, приготуй щось на вечерю.

— Не питання, а як приготувати — щоб ще прийшли чи щоб більше не приходили?

— Кохана, а де куприк?

— Там, де закінчується хребет.

— Дивно. А в мене там — голова.

Зустрічаються два приятелі:

— Ти, я чув, машину купив?

— Так, така добра річ, тепер усе встигаю. Уявляєш, сьогодні за день встиг змінити масло, купити нові покришки, поїхав на авторинок за крилами, зганяв у автосервіс, замінив крила, заїхав в автомагазин за "Тосолом". І як би я все це без машини встиг?

Вітаючи дружину з 8 березня, головне не перейти на крик.

— Батюшко, а Ви горілочку-то п'єте?

— І пиво-с!

— А чи багато?

— Ну, якщо на свіжому повітрі, та при благочестивій компанії, та безоплатно, то практично НЕОБМЕЖЕНО.

— У вас квиток до Жмеринки є?

— Є.

— А бічна верхня полиця біля туалету є?

— Є.

— А переді мною табір циганський квитки купував, з ними у вагон можна?

— Можна. Тільки там ще й дембеля їдуть.

— Давайте, саме те що треба.

Купив квиток, приходить додому, дружина запитує:

— Любий, ти квиток мамі купив?

— Не повіриш, останній урвав.