Живеш разом із дружиною — пити щодня не дають, живеш один — нема чим закушувати.

Пацієнтка скаржиться своєму психологу:

— Лікарю, ми з чоловіком ніколи не сваримось.

— Дивно. Мабуть, ви не створені одне для одного.

Жили вони душа в душу. То він їй напаскудить у душу, то вона йому.

— Навіть не знаю, який подарунок підготувати дружині до дня її народження, щоб він був не дуже дорогий і порадував її.

— Напиши їй анонімний любовний лист.

Помирає дружина.

— Ваню, скажи, а ти одружишся після моєї смерті?

— Ні, Машо, що ти, я не одружусь!

— Але чому? Ти ж іще чоловік хоч куди!

— Тому що, люба, кращу за тебе я не знайду... А таку я не хочу.

Розмовляють дві білявки.

— Привіт! Як справи?

— Та так... Щось погано почуваюсь.

— Я знаю хороший засіб. Коли мені погано, я займаюсь сексом зі своїм чоловіком, і все швидко минає.

— Чудова ідея, треба буде спробувати.

Наступного дня.

— Ну як, допомогло?

— Так, дякую. Тільки твій чоловік ніяк не міг повірити, що це твоя ідея.

Ревнива дружина — чоловікові:

— Зараз же покажи цей лист. За почерком видно, що він від жінки. І взагалі, чого це ти так зблід, читаючи його?

— Візьми, люба, це звіт із твого сапону краси.

Чоловік і дружина довго і вперто сперечались. Нарешті чоловік здався:

— Добре! Хай буде по-твоєму!

Дружина:

— Пізно! Я передумала!

—Любий, ти хоча б сказав мені перед сном щось добре, сердечне... Хоча б "моя кохана".

— Моя кохана.

— Скажи ще: "Моя найдорожча!"

— Моя найдорожча.

— А тепер вигадай щось сам!

— На добраніч!

Чоловік — дружині:

— Люба, ти знаєш, коли я вранці поголюсь, почуваюсь на десять років молодшим.

— Та невже? А чи не міг би ти тоді голитись увечері?