Сидять увечері чоловік і дружина, дивляться фільм жахів. Раптом на екрані з'являється якесь чудовисько.

Дружина:

— Ой, матінко моя!

Чоловік:

— Так, схоже...

— Добрий вечір! Це ваші сусіди знизу.

— І що?

— Ви не могли б кран у ванній закрити? А то ще промочите ноги, застудитесь, захворієте та помрете... Або ми вас самі вб'ємо!

За вікном сутеніло. Вона лежала на спині абсолютно гола. Її бліді груди в останньому промінні вечірньої зорі забарвилися в рожевий колір. Підведені, трохи напівзігнуті ноги, як би образившись одна на одну, розсунулись і дивилися в різні боки. Капітан Сидоров, заправивши халат, стояв в глибокому роздумі. Йому було над чим замислитися:

Яким чином нагодувати сім’ю цією замороженою куркою?

Приходить Адам пізно увечері додому. Єва ревниво запитує:

— Де ти був?

— Люба, та хіба ти не знаєш, що в раю ми одні!

Але щоночі, коли Адам засинав, Єва про всяк випадок перераховувала йому ребра...

— Ти мене сьогодні весь вечір ображаєш, починаючи з фрази: "А що у нас на вечерю?"

— Тато, ці комарі не дають мені заснути.

— Синку, вимкни світло, закрий очі і постарайся заснути.

Син вимкнув світло і раптом побачив світляка і кричить:

— Тату, тепер вони мене з ліхтариком шукають!

Вирішила потішити свого чоловіка святковою вечерею, дістала курку...

Довго на неї дивилася... вирішила потішити сексом.

Два студента перед лекцією:

— Давай заб'ємо на лекцію, підемо пивка вип'ємо.

— Не можу, мені ввечері в гості, треба виспатися.

За вечерею дочка хоче щось сказати матері.

— За столом не розмовляють, — обриває її мати.

Після вечері мати запитує:

— Ну, що ти хотіла мені сказати?

— Що ти забула увімкнуту праску на татовій сорочці.

Старий аксакал після ситної вечері й чарки чачі покликав до себе свого старшого сина. Той, здоровий хлопчина, ввійшов і став біля стінки.

— Синку, — почав аксакал, — зараз я розкажу тобі одну мудрість, якій навчили мене гори. Вона має допомогти в житті тобі й твоїм братам. Щоб ви допомагали один одному й не сварились.

— Кажи, батьку! — вигукнув син. — Я слухаю тебе дуже уважно!

— Візьми ось ту хмизинку й зламай її, сину, — сказав батько.

Син виконав батьків наказ.

— А тепер візьми десять хмизинок і зламай їх, сину, — знову сказав батько.

Син схопив хмизинки й легко зламав їх.

— А тепер найголовніше, синку, — підняв палець батько. — Візьми он ту в’язанку хмизу й зламай її.

Син узяв в’язанку, напружив усі м’язи, силувався-силувався, і з великим трудом таки зламав усю в’язанку.

— Вай, синку, ну що тобі сказати, — засмутився батько. — Мудрість гір не для тебе. Йди! Дурним родився — дурним і помреш!