Анекдоти на тему "Бізнесмени"

Гольдман, власник фірми з виробництва цвяхів, вирішив відійти від справ і передати свій бізнес синам, а сам поїхав у навколосвітню подорож. Раптом йому телефонує старший син:

— Цвяхи продаються так, що виробництво не годне впоратися! Тож нам терміново потрібна твоя допомога.

Гольдман-старший повертається додому й перед своїм підприємством бачить рекламний щит — Христос, розп’ятий на хресті, й надпис: "Цвяхи Гольдмана — завдяки їм він висить уже 2000 років!".

Гольдман шокований:

— Та ви що! Невже ви хочете, щоб знову почались погроми?! Негайно приберіть і надалі ніколи не використовуйте зображення Христа в рекламних цілях!

Отож Гольдман продовжує насолоджуватись заслуженим відпочинком, як зненацька черговий дзвінок:

— Тату, рекламу ми замінили, але цвяхи, як і раніше, продаються надто швидко, й ми знову маємо проблеми з постачанням.

Гольдман знову повертається додому й його зустрічає нова реклама — пустий хрест і надпис: "Треба було скористатись цвяхами Гольдмана!"

Йде нувориш по набережній, сумний-сумний, життя не вдалося, п'є з горя бургундське з горла... Підходить до нього старушенція:

— Синку, ти коли вип'єш, пляшечку не викидай... , лиши її мені...

— Та ти шо, бабуля, це ж бургундське, 1812 року, такі у нас не приймають!

— Не біда, синку. Буду у Франції — здам.

Директор банку до секретарки:

— Циле Львівно, ви написали листа Шнеєрсону?

— Так, написала.

— А як ви його розпочали?

— "Дорогий друже Шнеєрсон..."

— Як, цього пройду, цього шахрая, цього бандюгу ви називаєте "друг"?!

— А як слід?

— Дуже просто: "Дорогий колего Шнеєрсон".