— Донечко, віднеси бабусі пиріжки.

— Добре, мамо.

— Тільки не забудь. З картоплею по дві гривні, а з м'ясом по чотири.

Двоє студентів сидять у переповненому трамваї:

— Навіщо ти закрив очі?

— Не можу дивитись, коли бабусі стоять.

Маленький хлопчик:

— Бабусю, купи мені велосипедний шолом!

— Це що ще за напасть?

— Це не на пасть, це на голову!

— Андрійку, коли кашляєш, треба прикривати рот долонькою.

— Розслабся, бабуля, у мене зуби не вилетять, як у тебе минулого разу!

Бабуся з дідусем дуже любили гратися в хованки. Ранком бабуся ховала самогон, і якщо дідусь його знаходив – то увечері ховалася вже бабуся.

— Бабусю, навіщо ти одягаєш окуляри? — запитує онука.

— Хочу вишивати.

— Одягни й мені. Я теж кочу вишивати.

Сидять на концерті камерної музики бабуся з онукою. Грає віолончеліст. Внучка запитує бабусю:

– Бабусю, а коли дядько розпиляє свою коробку, ми підемо додому?

У дворі сидять бабусі. Тут зупиняється джип, з якого виходить реальний пацан, та й каже:

— Чого розсілися, старі відьми, в натурі?

Одна з бабусь каже:

— Чого ж ти, синку, на нас кричиш? От я своєму онуку поскаржусь, він тобі задасть чортів!

— Що?! Якому онуку? Він що, конкретний пацан? Тоді нехай приходить завтра сюди на стрілку.

— Добре, передам.

На другий день приїхали джипи з братвою.

— Ну що, стара, де твій онук?

— Та десь тут. А де — хто ж його знає, він же в мене снайпер.

В автобусі їде літня жінка з 5-річним онуком.

Хлопчик усю дорогу безперестанку балакає. І, як в такому юному віці буває, у дитини – мільйон запитань. Затих на хвильку, а тоді звертається до бабусі:

– Бабусю, а скільки тобі років? Жінка не хоче відповідати.

– Бабусю, ну скажи першу цифру, – наполягає онук.

– П’ять.

– А другу?

– Чотири.

– А третю?

— Дівчино, які у вас красиві зуби!

— Та-а-ак! Від бабусі дісталися.