— Тату!

— Що?

— Наш кіт в тапки накакав!

— Що? Ах ти скотино! Вб'ю заразу!

— Та не в твої! В бабині!

— А, ну то дай йому сметанки!

В комп’ютерну крамницю заходить бабуся й обурено виказує продавцю:

— Я у вас килимок для миші купила, а він не працює. !

— Це ще як?

— Тиждень лежить в сараї й жодної миші не впіймав.

— Так це килимок не для того, щоб мишей ловити, а щоб вони ноги витирали, перед тим як увійти в приміщення!

Приїхали молодята в глухе село, аби провести медовий місяць. Винайняли кімнату в бабусі. Зачинились і, відповідно, не виходять. І так день, другий, третій. Бабця, зрозуміло, хвилюється, стукає до них у двері, питається, як справи. Ті відповідають — нормально.

— Ви б хоча б пішли поїли, — каже бабця.

— Ні, ми ситі, – відповідають молодята, — харчуємося плодами кохання.

— А, ну харчуйтесь, харчуйтесь, — заспокоюється бабця, — тільки шкірки від плодів у вікно не викидайте, а то гуси давляться!

Приходить батько з тупеньким сином у зоопарк. Ходять від клітки до клітки. Батько про тварин розповідає.

Підходять до вольєра зі слонами. Батько:

— Дивися, синку, це тато-слон. Зрозумів?

— Угу.

— А це мама-слон. Зрозумів?

— Угу. А де баба Ніна?

Підходить Вовочка до мами і каже:

– Давай бабусю в дурдом відправимо.

– Навіщо, синку?

– Та у неї з головою погано.

– Чому?

– Коли я до неї в гості приходжу, вона завжди питає: "І хто це до нас прийшов?"

— Скільки років цій корові? — запитує в бабусі її міський онук.

— Два роки.

— А як ти дізналася?

— Та по рогах...

— Ой! А я спочатку й не звернув уваги, що в неї всього два роги...

— Бабуню! Скільки кілометрів до сусіднього села?

— Усе життя п’ять було. А потім приїхали спеціалісти, міряли-міряли й наміряли сім. То тепер через них іще два кілометри ходимо.

Бабусю! Ну скільки разів вам казати — я не нахер! Я хакер!!!

Бабуся виховує онука:

— Андрійку, коли кашляєш, треба прикривати рота долонькою.

— Не бійся, бабуся, у мене зуби не вилетять, як у тебе минулого разу!

Червона Шапочка дзвонить у двері бабусі, двері відчиняються, на порозі стоїть вовк, колупається в зубах.

Червона Шапочка:

— Ой, а тут жила моя бабуся!

Вовк:

— Ну жила бабка, а тепер — офіс.