— Скільки років цій корові? — запитує в бабусі її міський онук.

— Два роки.

— А як ти дізналася?

— Та по рогах...

— Ой! А я спочатку й не звернув уваги, що в неї всього два роги...

— Бабуню! Скільки кілометрів до сусіднього села?

— Усе життя п’ять було. А потім приїхали спеціалісти, міряли-міряли й наміряли сім. То тепер через них іще два кілометри ходимо.

Бабусю! Ну скільки разів вам казати — я не нахер! Я хакер!!!

Бабуся виховує онука:

— Андрійку, коли кашляєш, треба прикривати рота долонькою.

— Не бійся, бабуся, у мене зуби не вилетять, як у тебе минулого разу!

Червона Шапочка дзвонить у двері бабусі, двері відчиняються, на порозі стоїть вовк, колупається в зубах.

Червона Шапочка:

— Ой, а тут жила моя бабуся!

Вовк:

— Ну жила бабка, а тепер — офіс.

— Мама вкусила яблуко. Тато вкусив яблуко. Бабуся вжалила яблуко. Ми вкусили...

— Ткаченко!! Знову тобі тато допомагав уроки робити?!!

Бабуся питає онука:

— Що тобі снилось?

Внук:

— Я літав уві сні!!

Бабуся:

— А чого такий неприємний запах в ліжку?

Внук:

— А мене хотіли ракетою збити!

Бабця купує живу рибу:

— Внучку, у тебе риба свіжа?

— Ну, бабцю, як же не свіжа? Вона ж жива!

— Я також жива!

Мати синові:

— Кожна твоя витівка — це один сивий волосок на моїй голові.

Син, подивившись на сиву бабусю:

— Я дивлюся, ти в молодості теж нефігово чудила.

— А ми вчора одній бабусі дрова накололи.

— Що, тимуровці?

— Ні, татуювальники!