Америка веде дві війни — з тероризмом і з ожирінням.

Особливий успіх — коли трапляються жирні терористи.

Ковбой щодня приходить в бар і замовляє дві склянки віскі:

— Одну склянку я п’ю за себе, а другу — за свого друга.

Але якось він приходить і замовляє одну склянку віскі. Бармен сумовито знімає капелюха (вони там у капелюхах повсякчас):

— Ваш друг помер?

— Ні, я просто кинув пити.

Приїжджий чоловік на Дикому Заході заходить у салун, замовляє собі віскі з содовою, сидить п’є. Раптом з вулиці чути крики, постріли. Запитує в ковбоя за сусіднім столиком:

— Що це там таке?

— Та це Невловимий Джо бавиться, — ліниво відповідає той.

— А чому він Невловимий? Згуртуйтеся всі разом і зловіть.

— Та кому він нафіг потрібний?

Дружина, читаючи журнал, каже чоловікові:

— Уяви лише: в Америці до двох років ув’язнення засудили чоловіка, в якого було три дружини!

— Для покарання чи для відпочинку? — цікавиться чоловік.

— Рабиновичу, ви чули, яка паніка була вчора на Нью-йоркській біржі?

— А шо там сталося?

— Долар упав.

— Ха! і це ви називаєте "паніка", й я вас слухаю? Та ви знаєте, яка паніка була торік на Привозі, коли в Міши Фрідмана впало з кишені відразу два долари?!

— Іваненко!

— Я!

— Рідкісне у Вас прізвище.

— Так точно, сер!

Два туристи в Коста-Ріці.

— Прикинь, як тут місцевий народ робить рукавички! Вони намазують руки соком каучукового дерева, потім махають ними, сік застигає і рукавички готові!

— Вау! Круто! Уявляю як вони роблять презервативи...

— Василю, — говорить вчитель, — розповідай про подорож Колумба.

— Значить так. Колумб не знав, куди він приплив. А коли повернувся додому, то не знав, звідкіля.

Генерал іде невеличким техаським містечком. На кожних воротах намальована ціль, і в кожній — дірка від кулі, точно по центру. Генерал запитує старого, що сидить на лавці:

— Пане, а хто це тут у вас такий влучний стрілець?

— Це, пане, Рудий Білл вправлявся в стрільбі, — відповідає той.

— О, та цьому хлопцеві сам бог велів бути в армії, в снайперському взводі.

— Ні, пане, він вам не згодиться.

— Чому це? Він же так влучно стріляє!

— Розумієте, пане, він спершу стріляє у ворота, а уже потім малює навколо дірки ціль.

США. Українець заходить в бар, замовляє віскі:

— Скільки з мене?

— Три долари.

Українець виймає з кишені три долари. Один кладе на стійку перед собою, потім йде в лівий кінець стійки, там кладе другий, потім йде в правий кінець стійки, там кладе третій.

Обурений бармен йде направо, наліво і забирає гроші.

На наступний день українець знову приходить, знову стаканчик віскі замовляє і знову розкладає долари в різні кінці стійки.

Бармен злиться, але за грошима ходить.

Коротше, така картина повторюється день за днем.

І ось одного разу українець замовляє віскі, бере стакан, риється в кишені і витягує 5 доларів.

Бармен швидко цей папірець бере, мстиво усміхається, дістає два долари решти, йде в лівий кінець стійки, там кладе один долар, потім йде в правий кінець і там кладе другий.

Потім повертається і злорадно дивиться на українця.

Українець флегматично випиває віскі, витягає з кишені долар, кладе його перед собою й каже:

— Мабуть, візьму ще стаканчик!