— Що таке ром?

— Це така горілка піратська.

— Неліцензійна, чи що?

Лежить п'яниця на вулиці в болоті. Підійшов до нього собака й, осмілівши, почав облизувати обличчя й губи.

П'яниця ледве-ледве повертає головою й примовляє:

— Куме, дорогий мій, голубе. І не просіть, і не цілуйте, пити більше не буду. Не можу я. Як собі хочете, не буду і не цілуйте і не просіть.

Французи запивають вином буквально все: салат, м'ясо, рибу. Цим вони відрізняються від росіян, які запивають вином тільки горілку.

Розмовляють дві подружки:

— Марія, як твій чоловік?

— Як пив, так і п'є, як бив, так і б'є.

— Ну, слава богу, лише б не хворів.

Коктейль з листям м'яти — мохіто.

А коктейль з листям коноплі — хіхіто.

— Ми тут вчора на шашлики їздили, але грошей на м'ясо не було... тому взяли лише горілку.

— І взагалі, Сьома, у мене голова болить, напевно мігрень.

— Люся, не сміши мене! Мігрень — це хвороба аристократів, а в тебе елементарний ранковий бодун!

Я знала що алкоголь може скоротити квітково-цукерковий період після знайомства. Просто розраховувала, що це буде трохи довше, ніж 20 хвилин...

— Я завжди кладу в кишеню записку з адресою, щоб у разі сп'яніння мене могли доставити додому.

— І що ви там пишете?

— Париж, бульвар Монмартр...

— Але ви ж живете в Бердичеві!

— Живу в Бердичеві. Але кілька разів відвозили-таки до Парижа.

Дружина каже чоловікові-алкоголіку:

— Як ти дістав. Щовечора п'яний, грошей додому не приносиш. Ти сходив би на кладовище, подивився, скільки там людей твого віку померло від горілки.

На наступний день він пішов з ранку і повернувся під вечір п'яний.

— І де ти був?

— Обійшов все кладовище, читав написи на стрічках вінків: від тещі, від дружини, від сусідів, від друзів... а от від горілки ніхто не помер.